реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції

Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка: стор., джерел.

Тема дипломного проекту: Розробка технологічного процесу виготовлення друкарських форм для випуску журнальної продукції „Хитрощі та секрети роботи в Photoshop CS”.

Мета: розробити журнальну продукцію на тему: „Хитрощі та секрети роботи в Photoshop CS”.

Результати роботи: пояснювальна записка; примірник готового видання; електронна версія пояснювальної записки та готового видання на CD.

При розробці журналу були використані програми: Adobe Photoshop та Adobe InDesign.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ


AP – Adobe Photoshop

Мал. – малюнок

dpi – dots per inch

Кб – кілобайт

Мб - мегабайт

т.ін. – таке інше

 Викор. - використовують

ПК – персональний комп’ютер

CD – compact disk

CD-ROM – compact disk read only memory)

CMYK – кольорова модель (голубий-пурпуровий-жовтий-чорний)

RGB – кольорова модель (червоний-зелений-синій)


ВСТУП


ЖУРНАЛ - періодичне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Залежно від змісту журнали поділяють на такі види:

громадсько-політичні;

наукові;

науково-популярні;

популярні;

виробничо-практичні;

літературно-художні;

реферативні.

Залежно від призначеності журнали поділяють на такі види:

Журнали для широкого кола читачів;

журнали для фахівців;

журнали для дітей різної вікової категорії (для дошкільнят, для молодших школярів, середнього та старшого віку).

Залежно від класифікації журнали випускають різних форматів та два варіанти оформлення видання. Кожен варіант оформлення передбачає розміри шпальт і середника, формату, кількість шпальт на сторінці журналу.

Для складання тексту журналів треба використовувати друкарський, фотоскладальний чи комп'ютерний шрифт. Для складання заголовків рубрик можна використовувати складально-друкарський, чи рисований шрифт.

Гарнітура шрифту повинна бути зручна для читання.

Для складання тексту реферативних, наукових, виробничо-практичних журналів треба використовувати шрифт одної-двох гарнітур з широким асортиментом накреслень вічка, журналів для дітей - шрифти більше чотирьох гарнітур.

Кегль шрифту основного тексту обирає видавець залежно від виду журналу та з урахуванням зручності для читання. Додатковий текст складають кеглем меншим на 1 -2п за кегль основного тексту.

Ширина шпальт повинна становити 13 ¼ х 6 ½ кв. проміжок між шпальтами повинен становити 8-12п. у разі використання проміжків 6п., рекомендовано використовувати відокремлюючи лінійки.

Залежно від змісту та призначення журнали можуть мати ілюстрації. У літературно-художніх журналах великого та середнього обсягу ілюстративність не повинна перевищувати 5%, але в журналах для юнацтва можна збільшувати кількість ілюстрацій до 15%, а в журналах з публіцистичними та критичними матеріалами - зменшувати кількість ілюстрацій до 3%.

У літературно-художніх, громадсько-політичних і науково-популярних журналах малого обсягу ілюстрації повинні бути нарівні з текстом основним джерелом інформації, Ілюстрації в таких журналах повинна становити від 30% до 70 %.

У журналах для дошкільнят ілюстративність повинна становити від 80 % до 90 %., у журналах для школярів середнього та старшого віку від 20 % до 40 %. У журналах для дошкільнят та молодших школярів повинні бути, в основному, багатоколірні ілюстрації.

Журнали можна випускати способом офсетного чи високого друкування.

Для друкування журналів залежно від способу друкування використовують папір для Високого друку № 1, № 2 та папір офсетний № 1, № 2. Для друкування обкладинок використовують обкладинковий папір або офсетний папір маса площі 1 м2 понад 120 г. Для друкування одного номера журналу необхідно використовувати папір однієї марки (ґатунку) з однієї партії.

У журналах повинні бути відтворені всі елементи тексту та ілюстрацій. Зображення повинні бути чіткі, однакової контрастності як в одному примірнику, так і в усьому тиражі. Зображення кольорових ілюстрацій повинні відповідати оригіналові, бути насичені та зберігати всі кольори. Фарби на зображенні повинні бути суміщені. Розміри полів повинні відповідати стандартам певного розміру.

Журнали, в залежності від обсягу можуть бути зшиті дротом, скріплені клейовим способом або нитками.

Залежно від обсягу журнали випускають в обкладинці типу 1, 2, 3, 4 або без неї. На першій сторінці обкладинки обов'язково треба зазначати назву журналу, його номер, рік видання та міжнародний номер захисту авторських прав - ІSВN На корінці обкладинки типу 2 та 3 треба розмістити назву журналу, номер та рік видання, якщо корінець до 7 мм. Залежно від призначення обкладинка може бути віддрукована одною - чотирма фарбами.

Існує 5 основних способів друку: високий, плоский офсетний, глибокий, флексографічний і трафаретний (шовкографія). Шовкографію розглядають, як окремі друкарські секції у друкарських машинах інших способів друку, що використовуються для лакування або нанесення додатково однієї або двох фарб на відбиток іншого способу друку. Спосіб глибокого друку ще не вичерпав свій потенціал, але нині у виробництві етикеток і пакувальних засобів він існує, швидше, як виняток. Натомість за останні роки флексографічний спосіб друку посів друге місце після офсету.

Сьогодні офсетний спосіб друку найпоширенішій, найрозвинутіший і тому він забезпечений різноманітним обладнанням, матеріалами та технологіями. Крім того офсетні технології вигідні при будь-якому (дрібному, середньому та масовому) виробництві, коли вимоги до якості дуже високі та коли пакування виготовляють на папері, тонкому картоні (до 1,2 мм).

Друк здійснюють на багато фарбових аркушевих офсетних машинах без перевертального пристрою, але, в деяких випадках, із секцією лакування. Залежно від масовості виробництва використовують машини різних форматів: при дрібному виробництві — малоформатні, при середньому та масовому —напів форматні та повного формату (700×1000 мм).

Аркушеві офсетні машини — досить дороге обладнання, однак, збалансованість масовості виробництва, фарбовості та після друкарського обладнання робить офсетні технології вигідними, бо немає обмежень щодо якості, і, якщо є невелика кількість після друкарських операцій, то й щодо собівартості продукції.

Як спеціалізовані, так і універсальні друкарські машини середнього і великого форматів (понад 520×720 мм) для виготовлення продукції елітної якості пропонують такі провідні фірми, що випускають друкарське офсетне обладнання: «Heidelberg», «Man Roland», «Koening & Bauer» (KBA), «Komori», «Shionara», «Mitsubishi».

Оригінальність дизайну, цікаві графічні елементи, вдало підібрана гама кольорів підсвідомо спонукають покупця до вибору того чи іншого товару. Відвойовуючи свого покупця, виробник використовує елементи, які стимулюють збут товару. Це різні преміальні купони, розіграші, лотереї.

Метою даної дипломної роботи є розробка дизайну журналу і технологічного процесу для друкування офсетним способом.

В дипломній роботі проведено техніко-економічні розрахунки, в результаті чого одержані такі показники: обсяг продукції в грошовому виразі —11111 грн.; прибуток — 55555 грн.; рентабельність виробництва — 59 %; окупність капітальних вкладень — 1,5 роки. Ці показники, як і проведені технологічні розрахунки, підтверджують економічну доцільність вибраної техніки і технології.


1 ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА

Таблиця 1

Розробка технічної характеристики видання, що проектується

№ п/п

Показники оформлення

Характер продукції

1

2

3

1.

Назва

журнальна продукція

2.

Тип видання

науково – популярний

3.

Формат видання


4.

Обсяг видання (в сторінках)

 сторінок

5.

Кількість назв


6.

Формат складання сторінки, кількість колонок


7.

Гарнітура шрифта


8.

Кегль шрифта

 п

9.

Місткість шрифта

 знаків

10.

Кількість сторінок ілюстрацій:

чорно-білих

кольорових


11.

Спосіб друку

плоский

12.

Кількість фарб на середні аркуші видання

4+1

13.

Папір на середні аркуші видання

офсетний 80 г / м. кв.

14.

Обкладинка, кількість фарб

4 фарби

15.

Папір на обкладинку

офсетний 160 г / м. кв

16.

Брошурування:

фальцювання

комплектування

зшивання

покриття обкладинкою


3

вкладкою

дротом

наопашки

17.

Кольороподіл і фото вивід


18.

Кольори CMYK

C — голубий, M — пурпуровий,

Y — жовтий, K — чорний

19.

Виведення чорно-білих діапозитивів

лазерний принтер, фотонасвітлювач

20.

Монтаж спусків


21.

Виготовлення друкарських форм

Копіювальна рама

22.

Оздоблення обкладинки

4 фарби

23.

Періодичність видання

 випуски на місяць


1.1 Розробка технічної характеристики видання, що проектується


Формат видання дипломного проекту 210*270 мм, зроблений журналом – це зручний і розповсюджений формат паперу.

Розробка оригінал-макету – готовий журнал у цифровій формі на CD у кольоровому та монохромному варіантах, відповідні паперові варіанти.

Графічні елементи журналу: растрова графіка – фон, фотографії; векторна графіка – текст, логотип, та інші графічні елементи.

Кольори:

CMYK – блакитний-пурпуровий-жовтий-чорний. Один з методів передачі кольору. Є субтрактивною колірною моделлю, застосовуваною для опису джерел, відображаючи колірне випромінювання. Дана модель є основою кольорового поліграфічного процесу. Чорний колір доданий у модель через недосконалість застосовуваних при друку фарб для поліпшення й спрощення відтворення чорних об'єктів.

RGB – червоний-зелений-синій. Одна із систем передачі кольору. Є адитивною колірною моделлю, у якій потрібний колір виходить змішанням світлових випромінювань трьох первинних кольорів – червоного, зеленого й синього. Застосовується для випромінюючих джерел кольору. Змішання 100% первинних кольорів дає білий цвіт. Їх повна відсутність – чорний.

Спосіб друку – офсетний.

Журнал – періодичне видання, яке виходить під постійною назвою, має постійні рубрики, містить статті, реферати, інші матеріали з різних громадсько-політичних, наукових, виробничо-практичних та інших питань, літературно-художні твори, ілюстрації, фотографії.

Макет (з французького слова maguette – модель) – модель чого-небудь, попередній зразок, який зображує будь-що в маленьких розмірах. Макет – це ще еталон для верстання сторінок видання і монтажу з розкладкою сторінок на друкованому листі затвердженого видання.

Оригінал-макет – це останній підписаний у видавництво макет. Оригінал-макет – це ще кінцевий продукт, отриманий у результаті верстання. За допомогою програми верстання він передається у типографію для тиражування [3].

Шрифт – це набір символів, виготовлених в одному стилі. У кожного шрифту є своя назва, наприклад Times New Rоman a6o Аrіаl.

Шрифти, які були використані для оформлення буклету: Arial Narrow, Arial Black, Comic Sans MS.

Дизайнер, створювач реклами – кожен із них стоїть перед проблемою вибору шрифту, художніх ефектів, прийомів оформлення, найбільш відповідних. Художньо оформлений текст можливо створювати в різних програмах: векторних редакторах Corel Draw і Adobe Illustrator, спеціальних пристроїв для оформлення тексту Corel Depth, Adobe Type Twister та інших програмах для виготовлення ЗD-написів Font F/X і Туреr, а також растрових редакторів Adobe Photoshop і Fractal Designer Pointer. Динамічно змінені шрифти можливо створювати за допомогою програм Para Noise та Font Lad [1].

Шрифт (нім. Schrift, від Schreiber – писати) – графічно упорядковане зображення знаків письма.

Шрифт – це:

-       сукупність символів, маючих однакову гарнітуру або стиль тексту. Кожен шрифт має свої прототипи у вигляді набору символів.

-       набір друкарських або відображених на дисплеї символів одного типу, стилю, розміру;

-     комбінація окремих знаків, форма яких спроектована заздалегідь, постійно може бути змінена;

-       комплект типографських літер однієї гарнітури шрифту, одного розміру шрифту і одного кеглю.

В операційній системі Windows функціонують дві групи шрифтів: растрові шрифти і векторні шрифти.

Символи растрових шрифтів складаються з крапок, утворюючих матрицю, котра характеризує символ.

Символи векторних шрифтів представляють собою контур, складові елементи якого описуються математичними формулами. Векторний шрифт гapно масштабується і нема необхідності зберігати в комп'ютері шрифти різних масштабів. На комп'ютері шрифти зазвичай зберігаються в файлах маючи розміщення font i fft. В стандартному наборі Windows ці файли розміщені, як правило в папці C:\Windows\ FONTS.

Окремі програми можуть зберігати свої шрифти і в окремих папках, наприклад:

>      С:\ Program Files\ Adobe\ Page Maker 7.0;

>      C:\ Program Files\ Adobe\ Illustrator 10\ Support Files\ Contents\ Windows\ System.

>      C:\ Program Files\ Adobe\ Photoshop 7.0 \ required і т.ін.

Шрифти можуть розміщуватися в файлах інших форматів, наприклад в файлах Personalize Adobe Type Manager з розміщенням ptb або ptm.

Хоча шрифт у нас один, характеристик у нього багато: стилі, типи, розміри та інші характеристики шрифту. Існує ще така класифікація: регулярний, заготовочний шрифт.

 

1.2 Вибір і обґрунтування прийнятого технологічного процесу


У цій дипломній роботі описується розробка дизайну журналу та електронний спосіб складання, який є найсучаснішим методом, що використовується у поліграфії. Він передбачає використання комп’ютерно-видавничих систем (КВС). КВС включають 3 основні складові — це спеціаліст, який володіє комп’ютерною технікою, друга — інформаційне забезпечення, яке складається з видавничої специфікації, і нормативної та методичної літератури; і нарешті, третя — програмне та апаратне забезпечення. За допомогою КВС можна швидше і краще обробляти текстову та графічну інформацію, виконувати електронну верстку та монтаж, виводити фотоформи або виводити інформацію безпосередньо на друкарську форму. З одного боку застосування комп’ютерних технологій дає змогу перекласти на «плечі» комп’ютера рутинну роботу і вивільнити час для творчого процесу, а з іншого, — суттєво розширити можливості творчої особистості, надаючи їй для творчості новітні інструменти та засоби. Перевагами КВС є скорочення технологічного процесу, полегшення праці людей, скорочення витрат на виробництво.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.