реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Особливості авторських розважальних програм на радіо "Великий Луг" і "Ностальжи"

Особливості авторських розважальних програм на радіо "Великий Луг" і "Ностальжи"

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний технічний університет»

Міністерства освіти і науки України

Гуманітарно-правовий факультет



ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНО

Зав. Кафедрою журналістики

проф. Погребна В. Л.

_____________________

(підпис, дата)




КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА

ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ПРОГРАМ НА РАДІО:

«Великий Луг» і «Ностальжи»




Виконала Зубко Катерина Олегівна студентка групи ГПз - 415

(підпис, дата)

Науковий керівник    к.п.н., доц. Дергач М.А.

(підпис, дата)

Нормоконтролер        к.ф.н., доц.. Клименко Н.О.

(підпис, дата)


Запоріжжя

2010

ЗМІСТ


РЕФЕРАТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АВТОРСЬКА ПРОГРАМА У РЕГІОНАЛЬНОМУ РАДІОПРОСТОРІ

1.1 Трактування поняття «авторська програма» у сучасній теорії журналістики

1.2 Авторська програма на регіональних радіостанціях

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ПРОГРАМ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РАДІО

2.1 Особливості авторських розважальних програм радіостанції «Великий Луг»

2.2 Специфіка авторських розважальних програм радіо «Ностальжи»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ




РЕФЕРАТ


Дипломна робота «Особливості авторських розважальних програм на реґіональному радіо («Великий Луг», «Ностальжи») – основний текст – 50 сторінок. Для виконання дипломної роботи опрацьовано 80 джерел.

Об’єктом дослідження є авторські розважальні програми регіонального радіо.

Предметом – особливості авторських розважальних програм радіостанцій «Великий Луг» і «Ностальжи».

Метою роботи є виявлення особливостей авторських розважальних програм, що транслюються на регіональному радіо.

Відповідно до поставленої мети були висунуті такі завдання:

- дослідити трактування поняття «авторська програма»;

- визначити місце і різновиди авторської програми на регіональному радіо;

- виявити особливості авторських розважальних програм на радіостанціях «Великий Луг» і «Ностальжи».

Методологічну й теоретичну основу роботи складають праці таких учених, як Ю.Д. Баранович, В.Л. Цвік, Г.В. Лазутіна, А.А. Шерель, Т.В.Васильєва, В.В. Гаспарян, Ю.А. Летунов, які дослідили теоретичні та практичні аспекти радіожурналістики, визначили особливості авторських радіопрограм.

Методи дослідження: порівняльний, структурно-типологічний.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше було проаналізовано розважальні авторські програми на регіональному радіо просторі міста Запоріжжя, визначено їх специфіку та проведено порівняльний аналіз двох типів регіональних радіостанцій.

Сфера застосування. Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані під час подальших наукових розробок, при написанні курсових та дипломних робіт студентів, вивченні навчальних курсів присвячених телевізійній журналістиці, проблематиці ЗМІ.

АВТОРСЬКА ПРОГРАМА, РАДІОВЕДУЧИЙ, ДЖИНГЛ, ДІ-ДЖЕЙ, САЙТ, ЕФІРНИЙ ЧАС, ІНТЕРАКТИВНІСТЬ, ФОРМАТ, ЕФІРНА СІТКА



ВСТУП


В структурі сучасних ЗМІ, радіо залишається найбільш оперативним. Ані телебачення, ані навіть Інтернет не має настільки досконалі можливості, які дозволяють, без додаткової підготовки, виходити в ефір з будь-якого кутка земної кулі із розповіддю про подію або явище будь-якого характеру, вже на початку цієї події. Відповідно, ця обставина полегшує використання радіо як коментатора найбільш актуально та соціально значущі фактів і явищ, презентацію представників суспільства, державних діячів, авторитетних осіб у всіх сферах знань та, певна річ, власне учасників подій. Саме у цьому контексті радіо впевнено випереджає і пресу, і телебачення, і Інтернет.

З усіх ЗМІ радіо є найбільш зручним («невибагливим», «комфортним») засобом для сприймання аудиторією подій, що відбуваються в суспільстві. Прослуховування радіо, як правило, не потребує відмови від буденних справ, його можна поєднати із виробничою зайнятістю, і з побутовими реаліями. Колосальна частина аудиторії радіо у всіх напрямках віщання – від музичних програм, випусків новин до передачі літературно-драматичних композицій та «радіокниг» - складають автомобілісти та їх пасажири. Більш того, різноманітність зацікавлень саме цієї частини аудиторії стимулювало значне розширення жанрово-тематичних параметрів віщання. Це сприяло збільшенню кількості сучасних форматів радіостанцій, числа самих радіостанцій, більш чіткої адресної, змістової спрямованості та диференціації інформації.

Радіовіщання має безперечний психологічний вплив на людей. В системі ЗМІ радіо, яке орієнтоване насамперед на слухове сприйняття, впливає на уяву людини більше за інші інформаційно-комунікаційні засоби. Ще до появи радіо було доведено, що людина відповідно власним можливостям та розвитку асоціативного мислення, намагається перетворити звукові враження в зорові. Цей процес неминучий, він не залежить від бажання людини, тому що виражає об’єктивну закономірність природи сприйняття навколишнього світу.

Регіональне радіо має певні характерні відмінності від загальнонаціонального. Звісно, головні з них зумовлюються саме фінансових аспектів організації, але існують також інші, не менш суттєві відмінності, які не лише диктують формат, розподілення ефірного часу, особливості створення авторського продукту, але й набагато ширші можливості інтерактивності та «прив’язки» до своєї аудиторії. Кожний ефірний продукт має власну специфіку та власний контингент слухачів. Найбільш загальну аудиторію мають програми розважальні та музичні. Зважаючи на вищезазначене була обрана тема кваліфікаційної роботи бакалавра: «Особливості авторських розважальних програм на реґіональному радіо (“Великий Луг”, “Ностальжи”)»

Метою роботи є виявлення особливостей авторських розважальних програм, що транслюються на регіональному радіо.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

- дослідити трактування поняття “авторська програма”;

- визначити місце і різновиди авторських програм на регіональному радіо;

- виявити особливості авторських розважальних програм на радіостанціях “Великий Луг” і “Ностальжи” м. Запоріжжя.

Об’єктом дослідження є авторські розважальні програми регіонального радіо.

Предметом – є особливості авторських розважальних програм радіостанцій “Великий Луг” і “Ностальжи” м. Запоріжжя.

У процесі дослідження були застосовані такі порівняльний і структурно-типологічний методи.

Методологічну й теоретичну основу роботи складають праці таких учених, як Ю.Д. Баранович, В.Л. Цвік, Г.В. Лазутіна, А.А. Шерель, Т.В. Васильєва, В.В. Гаспарян, Ю.А. Летунов, які дослідили теоретичні та практичні аспекти радіожурналістики, визначили особливості авторських радіопрограм.

Наукова новизна полягає у тому, що вперше було проаналізовано розважальні авторські програми на регіональному радіопросторі м. Запоріжжя, визначено їх специфіку та проведено порівняльний аналіз авторських розважальний програм, що транслюються на двох типах регіональних радіостанцій.

Матеріали дипломного дослідження можуть бути використані в ході подальших наукових розробок, при написанні курсових та дипломних робіт студентів, вивченні навчальних курсів, присвячених радіожурналістиці, проблематиці ЗМІ.

Кваліфікаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основної роботи – 48 сторінок, список використаної літератури включає 77 найменувань (викладених на 6 сторінках).



РОЗДІЛ 1. АВТОРСЬКА ПРОГРАМА В РЕГІОНАЛЬНОМУ

РАДІОПРОСТОРІ

 

1.1 Трактування поняття «авторська програма» у сучасній теорії

журналістики


В науці та журналістському використанні присутня велика кількість визначень, термінів та понять. Між визначеннями, які подають у своїх монографіях або підручниках вчені – журналістикознавців, існують певні розбіжності, і щоб мати більш повне уявлення про той, чи інший предмет (явище), потрібно використати декілька різних визначень, які доповнюють одне одного.

Оскільки об’єктом вивчення є авторські розважальні програми на регіональному радіо, то в першу чергу необхідним буде подати визначення поняття авторської програми.

Отже, декілька найсуттєвіших та найповніших визначень поняття, порівнявши та поєднавши які, ми матимемо змогу вивести власне універсальне поняття авторської програми:

Г.В. Лазутіна під «авторською програмою» журналіста розуміє «створення власного твору (програми, циклу програм) для електронної (радіо, телебачення) преси, при якому журналіст приймає безпосередню участь в конструюванні та випуску цього твору, підбору теми, матеріалу та інформаційного приводу для нього» [27, 21].

Інше визначення «авторської програми» подається дослідником та журналістикознавцем В.Л. Цвіком: «Авторською програмою можна вважати той продукт журналістської діяльності, задумка та реалізація якого на 90% була проведена одним журналістом» [71, 125].

М.І. Калуцька визначає, що «авторський проект — це відвідуваний сайт, домашня сторінка, радіо або телепередача, яка створюється та підтримується зусиллям одного журналіста, і в якій з певною періодичністю з’являються певні результати його журналістської творчості» [22, 7].

За визначенням В.А. Моїсеєва «авторською програмою можна вважати лише таку програму, авторські права на яку журналіст має відповідно до чинного законодавства України» [48, 221].

Найбільш повна трактовка, на нашу думку, подана у підручнику «Радіожурналістика» (за редакцією А.А. Шереля): «Авторська програма – радіопередача, автор якої одночасно виступає в ролі її творця та ведучого, режисера, літературного та музичного редактора, коректора, а іноді і продюсера. Тобто автор радіопередачі цілком та повністю відповідальний за її виробництво: сам вигадує тему, сам пише текст, обирає музичний матеріал, обмірковує спеціальний джингл, іноді знаходить спонсорів. Відредагувати таку програму та вирішити, випускати її до ефіру чи ні, може тільки головний редактор або програмний директор» [60, 55].

Далі автор зазначає, що одна і та сама авторська програма подекуди підходить і для «локальної» (комерційної інформаційно-музичної), і для «багатопрофільної» (комерційної та муніципальної), і, навіть, для державної радіостанції, але у будь-якому разі авторська передача в цілому повинна підпорядковуватися формату та стилістиці радіостанції, на якій вона виходить. Отже, іншими словами, авторська програма може мати ряд певних характеристик, які можуть бути незмінними і під час виходу такої програми на різних рівнях: на «локальній», або державній (загальноукраїнській) радіостанціях. Але також існує ряд характеристик, які повинні враховуватись (та підпорядковуватись певним відповідним чином) в залежності від виду власне того формату або рівня самої радіостанції, яка випускає таку програму в ефір.

Додаткову інформацію про авторські програми можна отримати через подане в підручнику порівняння автора та ведучого радіопрограми [60]. Таке порівняння надасть змогу побачити спільні та відмінні характерні риси в роботі журналіста – автора та в роботі журналіста – ведучого, а також, в свою чергу, окреслить певні особливості власне авторський програм на відміну від інших видів програм.

Створюючи авторську радіопрограму, журналісту важливо пам’ятати, на якій саме радіостанції вона буде звучати. «Тут у авторів, на відміну від ді-джеїв та ефірних ведучих, більше можливостей: якщо програма за темою, стилем або через «нестандартний» голос ведучого не може пролунати на «локальній» комерційній інформаційно – музичній радіостанції, автор має можливість продати її на комерційній або муніципальній «багатопрофільній», а також державній станції» [60, 56]. Знання цього дає можливість автору або ведучому професійно орієнтуватися із використанням технічних засобів створення програм (наприклад, використання автором більш неординарних звукових засобів, які «наймані» ведучи дозволити собі не можуть відповідно до загального формату віщання, такі як: «звуки живої природи», мелодії загальновідомих музичних композицій або власні напрацювання ді-джея в галузі звуку [6,10]), що дає можливість більш практичного використання знань про особливості створення власне авторських програм.

Також автор програми, з одного боку, знаходиться у більш простій ситуації на відміну від ведучого ефіру: він обмежений темою своєї передачі, йому не потрібно знати про все, потрібно розбиратися тільки у своєму питанні. З іншого боку, його програма повинна максимально зацікавити слухача, тому й готуватися до неї потрібно більш ретельно. Автор повинен сам підібрати для програми літературний матеріал, зробити його зрозумілим людині, яка не дуже розбирається у цій проблемі. Потрібно, щоб слухач був впевнений, що ведучий спілкується з ним, навіть якщо він читає свій текст з папірця.

Автор також підбирає й музичний матеріал (який повинен легко сприйматися), домовляється з гостями, якщо це ток-шоу, розробляє з ними тему майбутньої розмови, бажані або не бажані питання, за необхідністю – вивчає власну аудиторію (наприклад, шляхом створення інтерактивного поля через спілкування зі слухачами в прямому ефірі, шляхом створення спеціальних форумів на сайтах радіостанцій, на яких слухачі пропонують певні ідеї та висловлюють побажання, або ж створенням опитувань на сайтах радіостанцій чи просто смс-голосувань на певну тематику, приклади створення яких можна побачити в теоретичних працях В.Б. Зазикіна [18], С.С. Кетова [23], або на практиці – в аналізованих в цій роботі станціях «Великий Луг» та «Ностальжі») .

Автор програми, як і ді-джей «локальної» інформаційно – музичної радіостанції, готує робоче місце, потрібні компакт-диски, картриджі з «відбивками», джинглами, а також створює (якщо це ток-шоу) максимально комфортну обстановку своєму гостю: пропонує чай або каву, допомагає розслабитися, якщо людина малознайома, тобто намагається створити легку атмосферу, щоб бесіда пройшла успішно.

Автору передачі бажано придумати «фірмову», тільки йому притаманну манеру привітання та прощання зі слухачами, а також підібрати спеціальну музичну “підкладку”, щоб зробити передачу більш ефективною та такою, що запам’ятовується. Під цю музичну композицію (краще за все інструментальну) ведучому повинно бути зручно, приємно розмовляти: вона повинна заряджати енергією або навпаки, розслабляти у відповідності до ритму і характеру передачі, а також в залежності від темпераменту автора. Основу такому оформленню віщання вже дали перевірені часом радіопостанови, що велися під аранжуванням певної мелодії, яка за відсутністю зорових декорацій повинна була створювати певну атмосферу та настрій для слухача [74, 210].

Ведучий програми у прямому ефірі більш вільний, тому, сидячи за пультом, може дозволити собі будь-які сторонні шуми (наприклад, сміх, жарти, привітання з гостем). Він обмежений лише часом передачі, її форматом та власною внутрішньою цензурою. Незалежно від жанру передачі радіоведучий створює певний настрій у слухачів.

Автор повинен слідкувати не лише за змістом передачі, музичним матеріалом, але й за ходом бесіди, і зі слухачами, і з гостями програми, постійно підтримувати потрібний настрій і темп. Він повинен бути не лише цікавим співрозмовником гостю, але й, більш за все, модератором бесіди. Він повинен вміти спрямовувати розмову в те русло, яке, в першу чергу, цікавить аудиторію, а не власне гостя, при чому робити це тактовно та якомога непомітніше.

Існує також певна характерна відмінність між видами власне авторських програм. Найбільш виразно ця різниця виявляється у відповідності до самої радіостанції, на якій виходить певна авторська програма.

Основною відмінністю авторської програми на «локальній» комерційній інформаційно-музичній радіостанції від передачі на «багатопрофільної» та державної радіостанціях є те, що у першому випадку ведучий, як правило, виходить у ефір «живим» (прямий ефір), а у другому (через велику кількість передач різних авторів) попередньо записує свою передачу (сам або за допомогою звукоінженера) на магнітну плівку, DAT-касету, або будь-який інший носій. Особливої різниці в цьому немає: завжди можна створити ілюзію прямого ефіру, записавши передачу з першого разу (без монтажу), залишивши деякі обмовки та помилки. Єдина різниця між «записаною» та «живою» передачею в тому, що у випадку авторської задумки (запланованого аспекту) неможливо вивести дзвінки радіослухачів в ефір.

Хоча існує певна думка, що майже непомітною але все ж таки різницею між цими двома видами програм є ще й якість оформлення програми з технічної точки зору. «В записаній програмі, при відповідній майстерності ведучого, можна створити необтяжливу атмосферу експромту, але при цьому уникнути всіх можливих мовних або звукових помилок – гулу від мікрофону, неловкого руху гостя, який міг зачепити динамік тощо» [53,150].

Отже, отримавши декілька тлумачень «авторської програми» та її характеристики, можна вивести певне усереднене визначення «авторської програми на радіо». Авторська програма на радіо – це радіопередача, автор якої одночасно виступає в ролі її творця та ведучого, режисера, літературного та музичного редактора, коректора, а іноді і продюсера. Характерними ознаками авторської радіопередачі є: повна відповідальність автора за її виробництво, конструювання та випуск, підбор теми, матеріалу та інформаційного приводу, написання журналістом тексту, підбір музичного матеріалу, спеціального джинглу, пошук спонсорів. Відредагувати таку програму та вирішити, випускати її до ефіру чи ні, може тільки головний редактор або програмний директор.

Страницы: 1, 2, 3, 4



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.