реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Хімія в нашому житті

Хімія в нашому житті

ПЛАН


Хімія в ванній кімнаті. 3

Вода. 3

Поверхнево-активні речовини (ПАР). 3

Зубні порошки і пасти. 4

Хімія на кухні. 5

Щавлева кислота. 6

Лимонна кислота. 6

Цукор. 6

Синтетична їжа. 7

Хімія у косметичці. 8

Лосьони та маски. 8

Крем корисний всім. 9

Руки: догляд і краса. 10

Турботи від поту. 10

Хімія в аптечці. 11

Аптечні старожили. 11

Хімія і перша допомога потерпілим. 14

Рани і забиті місця. 14

Нариви і подряпини. 14

Лікування опіків. 15

Отрути і протиотрути. 15

Хімія в сільському господарстві. 16

Хімічні засоби захисту рослин. 17

Гормони росту рослин. 18

Хімія у військовій справі. 19

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР). 20

Хімія у будівництві. 21

Скло. 22

Цемент. 22

Клеї. 22

Замазки, ґрунтовки, шпаклівки. 23

Фарби. 24

Покриття та його складові частини. 24

Хімія та запахи. 26

Хімія і одяг. 29

Види тканин. 29

Догляд за одягом. 30

Хімія у портфелі. 31

Папір. 31

Олівці й акварельні фарби. 32

Чорнила. 32

Полімери у промисловості і побуті. 33

Одержання полімерів. 33

Класифікація. 33

Властивості і найважливіші характеристики полімерів. 34

Застосування полімерів. 34

Список використаних джерел. 35

 

ХІМІЯ В ВАННІЙ КІМНАТІ


Ні для кого не є таємницею, що вода в нашому житті займає далеко не останнє місце. Величезна кількість води щодня використовується в промисловості й у побуті. Вона є найважливішим елементом у здійсненні санітарно-гігієнічних заходів.


Вода


Водопровідна вода відрізняється від дощової і снігової. Справа в тім, що така вода містить підвищену кількість солей кальцію, магнію, заліза. Ці солі (гідрокарбонати, сульфати, хлориди) прийнято називати солями твердості. Солі твердості, а точніше їхні катіони Ca2+, Mg2+, Fe3+ реагують з аніонами жирних кислот, що входять до складу мила, і утворюють мало розчинні сполуки, такі як Ca(C17H35COO)2 й ін. Ці опади забивають пори тканини, роблячи її грубою і нееластичною; вона перестає пропускати повітря і вологу. Псується і зовнішній вигляд виробу: тканина здобуває сіро-жовтий відтінок, блякнуть фарби малюнка. Осілі на тканині "вапняні мила" позбавляють її міцності. У такій воді погано милиться мило, на шкірі утворюється наліт погано розчинних солей, і вона неприємно стягається. Все це означає, що вода тверда.

Ясно, що природну воду із солями твердості треба "пом'якшати".

Щоб позбутися від домішки гідрокарбонату кальцію у воді, варто додати соду чи лугу, прокип'ятити тверду воду. Хімічна реакція між лужними реагентами і кислою сіллю – гідрокарбонатом кальцію приведе до осадження карбонату кальцію. При кип'ятінні гідрокарбонат кальцію руйнується, виділяючи осад карбонату кальцію і вуглекислий газ.

А  пом'якшити воду можна, додаючи молочну, винну чи лимонну кислоту.

Для умивання, звичайно, краще використовувати не просто зм'якшену, а м'яку природну (дощову чи снігову) воду, зібрану в місцевості зі сприятливими екологічними умовами, а не у великому місті, де в атмосфері навряд чи не більше забруднень, ніж у твердій воді. Але приходиться бути реалістами, тому, умившись водопровідною водою, протріть обличчя тампоном, просоченим кип'яченою чи навіть дистильованою водою.


Поверхнево-активні речовини (ПАР)


ПАР обов'язково входять до складу  будь-якого мила і будь-якого миючого засобу – і для прання, і для миття.

Узагалі говорячи, для прання можна використовувати різні засоби: у якихось випадках підійде і мило, і сода, і пральний порошок. Головне, щоб обраний миючий засіб більш-менш успішно виконував дві функції:

·                   видалення часток бруду з поверхні, що очищається

·                   перенос їх у розчин.

Для цього мило чи пральний порошок повинні містити у своєму складі миючі речовини з молекулами, що мають гідрофобну ("водовідштовхувальну") і гідрофільну ("водолюбну") частини. Перша буде взаємодіяти з поверхнею забрудненої тканини, а друга – з водою; частки бруду перейдуть у водяний розчин разом з миючими речовинами. Це ефективніше відбувається в теплій воді.

Способи виготовлення найпоширенішого ПАР – мила були відомі вже в далекій давнині й описані в "Природній історії" Плінія Старшого (23–79 р. н.е., Рим), включаючи навіть одержання твердого мила (використовувалася сода – карбонат натрію, і мило містило катіони натрію) і рідкого мила (замість соди застосовували поташ – карбонат калію). Джерелом жирних кислот служили сало і рослинна олія. Особливо славилося, починаючи з IX і аж до початку XX століття, марсельське мило на основі маслинової олії.

Зараз для виробництва мила використовують не тільки рослинні і тваринні жири, але і синтетичні жирні кислоти, які одержуються з продуктів переробки нафти, а також каніфоль (суміш смоляних кислот із соку хвойних дерев – "живиці").

Вищі сорти мила варять на природній сировині – кокосовій і пальмовій оліях. Такі мила добре розчинні у воді і дають стійку піну, відрізняються низькою лужністю.

У господарське мило, як правило, уводять наповнювачі – солі, що у воді піддаються гідролізу і створюють лужне середовище (наприклад, карбонат натрію, тетраборат натрію – бура, метасилікат натрію, триполіфосфат натрію).

Оскільки мило витягає з поверхневого шару шкіри не тільки забруднення, але і жири, часом надмірно її висушує, тому у туалетні мила додають речовини, що допомагають зберегти нормальний зміст жирів і вологу в шкірі. Це такі добавки, як вищі спирти, ефіри бурштинової і молочної кислот, гліцерин.

Гарне мило має приємний, ненав'язливий запах за рахунок введених у нього парфумерних добавок – отдушок. Крім того, до складу туалетних сортів мила додають наповнювачі (наприклад, диоксид титана TiО2) і барвники.

Спеціальні сорти мила включають також антисептики (триклозан, хлоргексидин, саліцилову кислоту і т.п.) і біологічно активні речовини, у тому числі отримані з природної сировини – лікарських рослин.

Сортів і марок мила існує безліч.

Синтетичні миючі засоби, скорочено СМЗ, а попросту пральні порошки, найчастіше містять у своїй основі не солі карбонових кислот, а інші поверхнево-активні речовини, що полегшують прання і не бояться твердої води. Найчастіше в пральних порошках і рідких сумішах для прання роль ПАР грають сполуки, у молекулах яких гідрофобний вуглеводневий радикал зв'язаний з гідрофільною сульфатною чи сульфонатною групою. Синтетичні миючі засоби – це складні суміші ПАР з різними відбілювачами (хімічними й оптичними), піноутворювачами, пом'якшувачами води й біодобавками ферментів, що розкладають білкові чи жирові забруднення.

Хімічні відбілювачі – це окислювачі, похідні перекиси (пероксида) водню (пероксокарбонат чи пероксоборат натрію). Вище 70 оС (при кип'ятінні білизни) вони виділяють активний атомний кисень, що окисляє і знезаражує забруднення. Утім, існують й інші відбілювачі, не потребуючі кип'ятіння, з похідними хлору, наприклад хлораміном, і сірчисті відбілювачі, що виділяють диоксид сірки.

Іноді в СМЗ уводять ще пом'якшувачі (найчастіше це амонієві підстави), що роблять тканину м'якше на дотик, і антистатики, що запобігають електризації тканини.

Важливе місце у ванній займають не тільки мила, пральні порошки, солі, гелі, але і зубні порошки, пасти.


Зубні порошки і пасти

Зубні порошки, добре знайомі людям старшого покоління, –  це досить складні суміші, основою яких служить крейда (рідше – гидроортофосфат кальцію). Природну крейду використовувати для чищення зубів не можна: вона подряпає зубну емаль, оскільки містить дуже тверді включення – панцири і раковини морських молюсків, котрі утворилися з донних відкладень доісторичних морів. Крейду для чищення зубів у виді найтоншого порошку одержують хімічним осадженням з розчинів солей – хлориду кальцію і соди. У зубні порошки додають небагато білої магнезії (суміші оксиду і карбонату магнію), що додає їм легкість і крихкість, і пероксид магнію, що служить відбілювачем і дезинфікуючим засобом.

Зубні пасти, яких випускається безліч, бувають гігієнічного типу (тільки очищають і освіжають) і лікувально-профілактичного (запобігають хворобі зубів і ясн та сприяють їх лікуванню).

До складу будь-якої зубної пасти обов'язково входять абразивні речовини для механічного очищення зубів від нальоту і для полірування їхньої поверхні. Найчастіше це   крейда, фосфати кальцію, оксид і гидроксид алюмінію, диоксид кремнію, ортосилікат цирконію. Щоб пасти не розслаювалися і не тверділи при збереженні, абразивні речовини змішують з желатіноподібними компонентами, синтезованими з целюлози, із грузлими багатоатомними спиртами – гліцерином, сорбітом та іншими. У пасти вводять також небагато формаліну або хлорфенолу, тоді вони не псуються і мають дезінфікуючу дію. Піноутворюючою добавкою в пастах служить не звичайне мило, а сульфірованне, наприклад, натрієва сіль алізаринової олії: тоді і піна краще, і мильного присмаку не виникає.

Лікувально-профілактичні пасти обов'язково включають компоненти, які містять фтор – фторид натрію, фторофосфат натрію, фторид олова і т.п. Такі добавки допомагають утворенню і збереженню на поверхні зубної емалі твердого захисного шару, по хімічному складу подібного до природного мінералу фторапатиту Ca5(PO4)3F. Добавки, до складу яких входить фтор, крім того, сповільнюють утворення і поширення бактеріального нальоту на зубах – причини грізного карієсу. Для зменшення кровотечі ясень у зубні пасти вводять речовини з протизапальною дією, що зміцнюють слизову оболонку порожнини рота (алантоін, рослинні екстракти чи ефірні олії).

Гарна зубна паста має приємний смак і запах; це заслуга отдушек і смакових добавок – м'ятної, коричної, евкаліптової, гвоздикової олій, лимонної кислоти й інших речовин.

Прозорі зубні пасти на основі гелю диоксиду кремнію і деяких полімерів дозволяють увести будь-які лікувальні і смакові компоненти, але їхня здатність до чисто механічного очищення зубів трохи гірша.


Хімія на кухні


Міцне місце в нашому побуті займає тепер хімія. Вона пере білизну і чистить кухонне начиння, фарбує стіни і доводить до блиску підлоги, обновляє килими й одяг і допомагає доглядати за рослинами. Але ж усе це – звільнення від багатьох турбот, заощаджені години, які можна присвятити улюбленій  справі чи відпочинку. Товари побутової хімії стають усе більш популярними, розширюються області їхнього застосування, росте річний обсяг їхнього виробництва.

Говорячи про те, що робить хімія для нашої зручності роботи на кухні, необхідно насамперед віддати данину полімерам. Їх роль у сучасному житті просто неможливо переоцінити. Давайте заглянемо в сучасну квартиру. Тут усе, починаючи із синтетичного дверного дзвоника і блискучої білої дверної ручки, і, кінчаючи пластмасовими плитами і кольоровим огородженням зі склопластику на балконі, зв'язане з ними. На підлогах — синтетичні килими, на вікнах — портьєри із синтетичної тканини. На кухні — стіл і табуретки з полімерів, холодильник зі стінками з органічного скла, пластмасовий посуд і багато чого іншого.

Кожній господарці приємно, коли на кухні в неї все блищить. Віддавна для миття посуду використовують кальциновану соду (Na2CO3). Але кальцинована сода дуже потрібна промисловості, а для побутових нестатків хіміки запропонували інші препарати, що одержують усе більше визнання. Наприклад, один з них — порошок «Трона». Його виробляє Слов'янське виробниче об'єднання «Химпром». До складу «Трони» входять та ж кальцинована сода і сода харчова (NaHCO3). Вона чудово очищує кухонне начиння та водночас є кращим засобом для зм'якшення води при пранні бавовняних тканин. Порошок цей не залишає подряпин на поверхні скла і порцеляни, він не містить добавок, що шкідливо впливають на шкіру й організм людини. Однак останнім часом ринок заполонили порошкові і гелеві синтетичні органічні миючі засоби, що належать, як правило, до групи детергентів. Такими є, наприклад, «Bref», «Domestos» і «Fairy».

Крім цього хімія допомагає нам видаляти шумовиння зі стінок каструль та чайників, чистити вироби з металів, без неї не можна обійтися при митті ванн і раковин.

Наприклад, для видалення шумовиння, промисловість побутової хімії випускає спеціальний засіб – «Адипинка». Порошок розчиняють у гарячій воді і розчин заливають у ємність, що очищається. І через дві години шумовиння наче й не було. Препарат для видалення шумовиння випускає Северодонецьке виробниче об'єднання «Азот».


Щавлева кислота

Щавлева кислота Н2С2О4 дійсно була спочатку отримана з зелених листів щавлю. Але там вона міститься у вигляді калієвої солі — оксалату калію: К2С2О4. Крім щавлю, солі цієї кислоти містять і шпинат, і ревінь, і конюшина, і навіть помідори. Шведський хімік Карл Шееле в 1784 році встановив, що невідома речовина, раніше виділена із соку щавлю і лісової травички кислиці («заячої капусти») німецьким хіміком і аптекарем Иоганном Виглебом, — це кислота, і дав їй назву «щавлева».

У молекулі щавлевої кислоти дві карбоксильні групи,  її формулу можна зобразити так: НООС-СООН. Виходить, щавлева кислота двухосновна. Ця кислота середньої сили.

Щавлева кислота утворює білі кристали, добре розчинні в гарячій воді і схожі на цукор (раніш у неї була ще назва «цукрова сіль»). Але зовнішній вигляд оманний: кислота ця досить отрутна. Якщо її одержують кристалізацією з водяного розчину, то звичайно в осад випадає гідрат наступного складу: Н2С2О4 • 2 Н2О.

Для чого потрібна в господарстві ця кислота? Більш за все вона використовується при фарбуванні тканин, там її застосовують як протравлення, що створює кисле середовище.

Щавлева кислота є в складі багатьох препаратів побутової хімії, що призначені для видалення іржі з металевих чи емальованих поверхонь. Справа в тім, що оксалати-іони С2О42– утворюють безбарвні, міцні і добре розчинні комплекси з катіонами заліза.


Лимонна кислота

Лимонна кислота міститься не тільки в лимонах, але й у земляниці, смородині, ананасах та інших фруктах, а також у молоці та в крові. Лимонна кислота — трьохосновна. Формула її така: (НООССН2)2С(ОН)СООН. Солі лимонної кислоти називаються цитратами.

Лимонна кислота утворює великі безбарвні і прозорі кристали, розчинні у воді, в етиловому спирті. На смак вона дуже кисла.

Найчастіше лимонну кислоту використовують як смакову речовину, щоб додати потрібний смак  напоям чи кондитерським виробам.

Ще одне застосування лимонної кислоти придумав німецький хімік Юстус Либих. «Порошок Либиха» застосовувався дуже широко для готування житнього тіста. До його складу входить харчова (питна) сода — гідрокарбонат натрію NaHCO3 і лимонна кислота. Дія цього порошку, як і інших замінників дріжджів, полягала в тому, щоб при легкому нагріванні виділявся газоподібний диоксид вуглецю, що розпушує тісто:



Можна використовувати лимонну кислоту так само, як щавлеву, — для виведення плям від чорнила й іржі на білизні (треба тільки приготувати з неї кашку) та металевих поверхнях. Солі — цитрати заліза — теж безбарвні, міцні і добре розчинні у воді.

Цукор


Сахароза (бурячний чи очеретяний цукор) С12Н22О11 являє собою безбарвну кристалічну речовину з температурою плавління 160˚С. Добре розчиняється у воді. У значній кількості міститься в цукровому буряку й у стеблах цукрового очерету, а також у багатьох плодах і овочах. Одержують сахарозу з цукрового буряка чи цукрового очерету. Сахароза не дає реакцій, характерних для альдегідів (серебрянного дзеркала) і не є відновлювачем.

Сахароза має праве обертання площини коливань поляризованого променя. При гідролізі, наприклад, при нагріванні з водяним розчином кислоти, сахароза розпадається на α,D-глюкозу і β,D-фруктозу, що у молекулі сахарози з'єднані кисневим містком за рахунок обох глікозидних гідроксилів.

Майже немає жодної людини у світі, яка б не знала що таке цукор (сахароза) та навіщо він потрібен. Цукор знаходить надзвичайно широке застосування в харчовій промисловості і, насамперед, у виробництві кондитерських виробів.

Цукор грає дуже важливу роль у працездатності і здоров'ї людини. Це пояснюється тим, що глюкоза, яка входить до складу молекули сахарози, є центральним метаболітом більшості біохімічних реакцій, котрі відбуваються в організмі людини.


Синтетична їжа


Одержання нашої їжі тісно пов'язано з хімічними перетвореннями речовин. Академік А.Н. Бах писав, що виробництво печеного хліба — найважливіше хімічне виробництво у світі.

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.