реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Невербальные каналы передачи информации (Невербальні канали передачі інформації)

Невербальные каналы передачи информации (Невербальні канали передачі інформації)

Міжрегіональна Академія Управління Персоналом

Контрольна робота

На тему:

„Невербальні канали передачі інформації”

Роботу виконала:

Студентка 3-го курсу ІМБ

гр. 10-02 БУП (2,3з)

Скворцова Анна

Анатоліївна

Викладач: Лапицька

Ніна Іванівна

Київ,2003

Вступ:

Етика ділових відносин, або ділова етика – це система універсальных і

специфічних вимог та норм поведінки, які реалізуються у професіональній

діяльності. Етика ділових відносин вміщує у себе:

- етичну оцінку внутрішньої та зовнішньої політики організації;

- моральні принципи членів організації;

- моральний клімат в організації;

- норми ділового етикета.

Спілкування - це зв'язок між людьми, який призводить до виникнення

психічного контакту, що проявляється в обміні інформації, взаємовпливі,

взаємопереживанні та взаєморозумінні. Усі засоби спілкування поділяються на

дві групи: вербальні (мовні) і невербальні (немовні).(Див. Додаток 1)

Фактори, які обумовлюють

ефективність спілкування.(Див. додаток 2).

Багато людей (психологів, психіатрів, психоаналітиків та просто

зацікавлених у поглибленні своїх знань, адже в усіх сферах будь-якої праці

кожен має бути психологом) вивчають секрети невербальних жестів.Деякі

присвячують цій темі життя, деякі – книги (Алан Піз – один з найвідоміших

авторів, який написав працю під назвою „Мова тіла” або „Body language”.

Багато практики стосовно невербального (зокрема вербального) контакту

використовується в Нейро лінгвістичному програмуванні (НЛП).Все тому, що

справді цікаво: проникнення в підсвідоме людського буття та таким чином

владнати можливі перешкоди на шляху спілкування,або ж і вилікувати

психічно, чи просто допомогти.

Це неначе гра, правила якої і досі розгадують і пояснюють у своїх працях

вчені.Ознайомившись з нижче поданим матеріалом можна зробити висновки які

надалі можуть знадобитись не тільки в повсякденному житті а й у

професіональній сфері: на навчанні та на роботі навички психоаналізу .

Саме невербальне спілкування а також де-яке ототожнення невербальної

комунікації з вербальною, ми роздивимось нижче.

Зміст:

Вступ

1. Поняття невербального

спілкування.......................................................4

2. Зміст тестів і почуттів, ходи, виразу обличчя,

рукопотискання...........7

3. Агресивна невербальна поведінка.

Жестовий репертуар чоловіків та

жінок..................................................9

4. Методи невербальної

взаємодії...............................................................10

5. Невербальний контакт.( Вправи для практичних

занять).....................13

6. Невербальні канали передачі інформації в мережі

інтернет................15

Висновок....................................................................

....................................17

Додатки.....................................................................

................................18-19

1. Поняття невербального спілкування.

Важлива складова моделі Я-особистості - це те, які наші рухи і жести, як ми

стоїмо, як дивимося на співрозмовника, який у нас вираз обличчя.

Психологами встановлено, що в комунікації три фактори є найбільш важливими:

зміст того, що говориться; тон, яким цей зміст промовляється і власне -

невербальна комунікація (форми комунікативної поведінки людини, за

допомогою яких немовленнєвим (невербальним) шляхом передається інформація

від однієї людини до іншої. Це, наприклад, жести, міміка, пантоміміка –

англ. non-verbal behaviour; нім. unverbales Verhalten; угор. nem verbбlis

viselkedйs; рос. поведение невербальное.) Причому, встановлено, що від 60

до 80% комунікація здійснюється саме за допомогою невербальних засобів.

Особливістю невербальної мови є те, що вона проявляється під дією імпульсів

нашої підсвідомості, які неможливо “підробити”, тобто їй можна довіряти

більше, ніж вербальному способу спілкування. А тому для кожної людини так

важливо знати мову невербальної комунікації.

Вербальна діяльність є більш контрольованою свідомістю і тому більше

містить у собі інформації щодо свідомих цілей, бажань, уявлень людини.

Невербальні дії більш вільні від контролю свідомості, і тому через них

можуть "прориватися" несвідомі наміри та імпульси. Вербальна і невербальна

поведінка пов’язані, але не тотожні за змістом. Вони далеко не завжди

несуть одне і те саме семантичне наповнення. Тому порівняння вербальної і

невербальної сфери допомагає психологу успішно виявити особливості

свідомого і несвідомого рівнів психіки суб’єкта, визначати глибинні

несвідомі механізми, що керують усіма діями людини, вийти на глибинне

внутрішнє протиріччя – основу особистісної проблематики суб’єкта.Порівняння

вербальної і невербальної діяльності людини, діалог-аналіз психомалюнків

діагностують глибинні механізми психіки, першопричини особистісної

проблематики суб’єкта. Невербальні спілкування це любі рухи тіла,що

свідчать про внутрішній стан і відношення партнерів один до одного. За

допомогою жестів спілкування більше доступне і запевняюче. Невербальні

жести є ще регуляторами спілкування, так як вони збільшують або скорочують

дистанцію спілкування. Використовуються невербальні жести як емблема. У

невербальному спілкуванні важливим засобом передачі інформації є символи і

сигнали. Сигнальне значеня має одяг. Ним люди демонструють не лише свій

смак і достаток, але і ставлення до інших людей, належність до певних

соціальних груп. Одягом люди також виявляють своє ставлення до різних

подій: один одяг вдягають на свято, інший —— на роботу, на офіційні і

неофіційні зустрічі тощо. В одному одязі йдуть до шлюбу, іншим показують

жалобу. Інколи одяг стає засобом привернути до себе увагу, або навпаки, дає

змогу "злитися" з групою, замаскуватися.

Серед механізмів спілкування важливо

виділити такі:

. ідентифікація —— ототожнення себе з іншими і визначення своїх

соціальних ролей, поглядів, норм, цінностей;

. рефлексія —— це усвідомлення того, яким сприймають мене інші люди;

. стереотипізація —— сприймання і оцінка людей (і себе) на базі певних

сталих уявлень, норм, установок;

. каузальна атрибуція —— інтерпретація суб'єктом причин і мотивів

поведінки як власної, так і інших людей;

. атракція (тяжіння) —— виникнення привабливості, симпатії, любові,

дружби між людьми;

. емпатія —— це співпереживання, проникнення в почуття іншої людини.

У комунікації між людьми важливе місце займає вміння знайти правильну

позицію, належно підлаштуватися до партнера. Відомий психолог Е.Берн

вважав, що в кожній особистості є три его-стани: Дитина (керується

принципом насолоди, наше "Я хочу"), Дорослий (керується принципом

реальності, раціональне прийняття рішення —— "Я можу") і Батько (керується

принципом необхідності —— "Я повинен"). Спілкуючись, партнери обирають

якусь позицію і з неї звертаються до певного его-стану партнера. Ці зв'язки

Е.Берн називає трансакціями.

Наприклад: доброволець звертається до штатного працівника: "Якщо Вам не

важко, будь-ласка, не дозволили би Ви мені скористатися телефоном?"

Працівник: "Це службовий телефон і я не дозволю його займати без

необхідності".

Див. малюнок нижче:

[pic]

Подібна взаємодія дорослих людей, як правило, завершується конфліктом.

Залежно від того, як і між ким відбувається акт спілкування, виділяють такі

рівні.

. примітивний —— коли партнер розглядається як перешкода, що потребує

усунення;

. маніпулятивний —— коли партнер використовується як засіб для

досягнення певної мети;

. стандартизований —— справжнє ставлення ховається під "масками", які

демонструють партнеру певні стандартні норми поведінки;

. конвенційний —— нормальна партнерська взаємодія випадкових (чужих)

людей, коли враховуються потреби, інтереси, цінності обох сторін;

. діловий —— партнерська взаємодія, що не виходить за межі ділових

стосунків, спрямована на взаємодопомогу, взаєморозуміння;

. ігровий —— взаємодія між досить близько знайомими людьми, які чуйно і

щиро намагаються "грати партнера" (Станіславський), створювати

оптимальну атмосферу спілкування;

. духовний —— обмін духовними цінностями, доступ до найпотаємніших

переживань, мрій, "розкриття" душі перед партнером.

У реальній взаємодії партнери переходять з рівня на рівень.Важливо,

щоб вони не опускалися нижче конвенційного рівня.

2. Зміст тестів і почуттів, ходи, виразу обличчя, рукопотискання.

Жести сміху: рівний сміх видає уважну людину, дуже голосний при

якому диформується лице свідчить про те, що людина не управляє

собою.Так звана закрита посмішка при якій куточки вуст піднімаються чи

опускаються видає самовпевнену людину, а іноді насмішку чи зневагу до

інших. Людина, яка сміється з закритими очима- любитель насолод.

Коротким, уривчастим сміхом сміється людина, яка безкомпромісно йде до

цілі. Тихий регіт видає людину, яка любить товариство і легко завойовує

дружбу.

Жести ходи: люди,які ходять швидко розмахуючи руками мають чітку

ціль і готові негайно діяти. Люди, які тримають руки в кишенях

переважно критичні і потайні. Їм подобається пригнічувати інших людей.

Люди, які знаходяться в пригніченому стані також ходять тримаючи руки

в кишенях, тягнучи ноги і рідко дивляться в гору або в тому напрямку

куди йдуть. Люди, які зайняті вирішенням проблем часто ходять у

медитативній позі: голова опущена,руки щіплені за спиною,захват ліктів

– контролює себе. Самозадоволені дещо помпезні люди символізують свій

стан тихою походкою – підборіддя високо підняте, руки рухаються

підкреслено інтенсивно, ноги наче дерев’яні.

Жести з окулярами: погляд поверх окулярів негативний, повільне

зняття окулярів і доскіпливе витирання скелець – засіб витрачати час,

кінчик дужки в роті чекає надходження нової інформації. Поглажування

шиї долонею захист.Відвернення обличчя вбік незадоволення і відхилення

всіх пропозицій, очі вбік – нещирість, каже не правду. Захват носа –

велика застережливість над всім, яке приймається, поглажування

підборіддя – приймає рішення, постукування по столу чи ногою по підлозі

– жест стурбованості, голова в руках,очі напіввідкриті – нудьга,

зниження інтересу до теми. Розкачування на стільці, звичайний тест

задоволення, володіння ситуацією, відкривання і закривання ящика стола,

роздумування над складною проблемою.Якщо людина встала з-за столу,

очинає ходити не спиняйте, може загубити думку. Якщо щіплені руки – це

жест підозри і недовіри, подзенькування монетами в кишені, людина

стурбована недостатністю грошей, посмикування себе за вухо, позбавлення

від пригнічуючих подій. Готовність вислухати співбесідника: руки

складені біля рота,легкий уклін вперед і прояв інтересу до

співрозмовника.

Володіння темою розмови: витягнута рука долонями вниз перед собою і

широкий круговий жест ніби охоплюєте тему рукою.

Точність суджень – якщо націлені привернути увагу до думки чи факту в

необхідний момент з’єднайте великий і вказівний палець.

Бажання щось скрити – прикриття обличчя руками,потирання

висків,підбородку і відведення очей в сторону.

Прояв агресивності: занадто живі жести, націлені в сторону

співбесідника, голова втянута в плечі, нахмурені брови і схрещені ноги.

Поступлення: стиснуті коліна, тіло відкинуто назад ніби злякався, руки

складені на животі.

Руки схрещені на грудях – це насмішка, неувага.

Потирання носа - це прикриття від обману.

Відтягування комірця – неправда, яка може розкрита.

Пальці або ручка в роті потребується підтримка. Потирання щоки –

скука. Палець біля виска – зацікавленість. Палець підтримує підборіддя

– має негативні думки. Потирання потилиці не хоче визнати забуття. Руки

схрещені - агресивність і закритість до спілкування. Пальці схрещені

вертикально – демонстрація почуття переваги.Доторкування рук (

привітання з самим собою ) це емоційна безпека, винагорода.

Доторкування браслета годинника – бажання скрити хвилювання.

Схрещення ніг права нога на лівій – захисна позиція.

Голова вертикально – нейтральне відношення до проблеми і до

вас.Голова всторону – зацікавленість вами чи проблемою.Голова вперед не

одобрює пропозицію.Руки на поясі готовий до дій.Руки на колінах готовий

завершити зустріч.

Косий погляд з піднятими бровами і посмішкою – зацікавленість вами.

Косий погляд і опущені брови,вороже і кретичне відношення до вас.

Палення – послаблення напруги при стресах. Дим вверх –

впевненість,самозадоволена людина.Дим вниз – підозрілість,ворожа

настороженість.Попіл постійно струшується в попельничку – важкий

внутрішній стан людини. Погашення сигарети спаленої на половину бажання

завершити розмову.

3. Агресивна невербальна поведінка.

Жестовий репертуар чоловіків та жінок

У процесі невербальної комунікації відбувається розгортання і трансформація

тілесної схеми (єдиної психічної форми внутрішньої уяви тіла, що виступає

зовнішньою щодо нас єдністю тіла як фізикалістського, біохімічного,

анатомічного субстрату) у тілесний образ, трансгресивний стосовно тілесної

схеми. Тілесний образ є моделлю, обмеженою часом і простором існування,

каноном, якому властиве серійне відтворення. За звичайних умов

існують значущі відмінності у проявах агресивної поведінки людини; вони

знаходять вираження через частотність презентації невербальних компонентів

агресивності (у позі, жестах, особливо у міміці) і специфічну розстановку

пріоритетів репрезентованого каналу комунікації, що характерні для

чоловічих та жіночих поведінкових моделей

В каналах комунікації значну перевагу має, як уже згадувалося, мімічний

канал; у контексті агресивних реакцій його співвідношення з жестом та позою

виглядає як відповідно 52,5%, 28,0% та 19,5%. Загалом специфіка агресивної

невербальної поведінки у людей репрезентована такими маркерами агресії:

ділянки рота та очей в мімічному каналі; рухи голови, корпусу, таза та ніг

у каналі пози; жестовий репертуар охоплює різкі та широкі розмахування

руками

Слід зауважити різницю мімічного супроводу агресивних реакцій у чоловіків

та жінок. Зокрема, у чоловіків у мімічному контексті відзначено переважання

елементів зони очей (уважний погляд, загроза бровами); натомість у жінок

домінантними є елементи зони роту (оскал, напівоскал, погроза губами). В

каналі пози чоловіки часто використовують зону таза, широко розставлені

ноги, різкі випади вперед, піднімання плечей для погрожування; агресивний

репертуар жінки у контексті агресії переважно сконцентрований у зоні

голови. Жестикулювання руками простежуємо у чоловіків удвічі частіше, ніж у

жінок, а паттерни є однаковими (різкі та широкі рухи руками). Представники

обох статей демонстрували переадресовану агресію (рідко), причому чоловіки

частіше надавали перевагу автоагресії, а жінки -- переадресуванню її на

навколишні предмети. Отже, мімічний канал комунікації, а також поза та

жестовий репертуар чоловіків та жінок істотно відрізняються; зокрема, жінки

набагато ширше використовують мімічний канал, чоловіки -- жестовий, а роль

пози у чоловічому та жіночому варіантах поведінки у контексті агресії майже

не відрізняється . Також у дослідженнях поведінкового статевого диморфізму

виявлено, що за стандартний час спостереження (п'ять хвилин) чоловіки

демонструють дещо більше елементів агресії, ніж жінки (34+4,2 у чоловіків

проти 25+3,6 у жінок); тобто в агресивному стані людям властиво транслювати

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.