реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Види об'єднань громадян

Види об'єднань громадян

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра державно – правових дисциплін

Контрольна робота № 1

з дисципліни

“Адміністративне право України”

на тему:

“Види об’єднань громадян”

Виконала: студентка

заочної форми навчання

спеціальності 6601

7 групи 2 курсу

Ткаченко О.І.

026135

Перевірив(ла): викладач

Братель О.Г.

Київ – 2003

ВСТУП

Суб’єкти адміністративно-правових відносин реалізують свої права і

обов’язки не тільки індивідуально, але й відповідним чином об'єднуючись в

організації (асоціації). Колективна форма задоволення потреб громадян —

звичайне у світовій практиці явище. Це достатньо самостійні утворення, у

справи яких держава, як правило, втручається найменшим чином. Об'єднання

громадян органічно вплітаються в тканину суспільних і, перш за все —

адміністративно-правових відносин. Без них неможливо уявити саму

організацію суспільства, механізм здійснення народовладдя в Україні. Іншими

словами, демократія без різноманітних об'єднань громадян неможлива. До

недавніх пір такі об'єднання не мали належного розвитку: їх перелік був

занадто обмежений, діяльність формальна, оскільки їх соціальне призначення,

цілі й завдання були повністю підпорядковані вимогам тоталітарної командно-

адміністративної системи.

Своє основне соціальне призначення — задоволення потреб та інтересів

громадян — вони не виконували. Їх діяльність йшла врозріз із нормами

міжнародного права, хоч право громадян на об’єднання – їх невід’ємне

конституційне право.

ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Право громадян на свободу передбачено і гарантовано Конституцією та

законодавством України, Загальною декларацією прав людини, Міжнародним

пактом про громадянські і політичні права, Конвенцією Міжнародної

організації праці №87 «Про свободу асоціацій і захист права на

організацію».

У відповідності з цими документами свобода асоціацій включає право

громадян створювати їх за своїм вибором без попереднього на те дозволу;

право вступати до таких організацій і право організацій самостійно

виробляти свої статути; організовувати свій апарат, мати широкі контакти з

міжнародними організаціями тощо.

Стаття 36 Конституції України закріплює право громадян України на

свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для

здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних,

економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. При цьому ніхто не

може бути примушений до вступу в будь-яке об'єднання громадян чи обмежений

у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських

організацій.

Форми суспільної активності громадян виражені в діяльності їх різних

об'єднань, тому поняття «об'єднання громадян» є узагальнюючим, що

відображує різноманітність цих форм у реальному житті суспільства.

Діяльність об'єднань громадян носить найрізноманітніший характер. Вона

може бути спрямована на участь у розробленні державної політики, розвиток

науки, культури, відродження духовних цінностей, розв'язання конкретних

соціальних проблем окремих категорій та груп громадян, здійснення

благодійної діяльності, охорону навколишнього природного середовища,

обумовлюватися спільністю професійних та інших інтересів громадян тощо.

Усі ці надзвичайно важливі засади знайшли своє втілення в преамбулі

Закону України від 16 червня 1992 року «Про об'єднання громадян», що

повністю узгоджується з положеннями Конституції України.

До речі, Закон дає офіційне визначення об'єднань громадян, під яким

розуміється добровільне громадське формування, створене на основі єдності

інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод.

Іншими словами, це — нормативна, конституційно-правова основа для

реалізації прав громадян на вільне об'єднання, тобто гарантована державою

можливість громадян вільно об'єднуватись з іншими громадянами для

задоволення своїх політичних, економічних, соціальних, професійних

інтересів.

Природа громадських об'єднань характеризується такими трьома ознаками:

добровільне членство, самоуправління і стабільність у часі.

Об'єднання громадян — це добровільна, самодіяльна, постійно діюча

асоціація людей, яка не має на меті отримання прибутків.

З огляду цього можна сказати, що законодавець не може втручатись в

діяльність громадських організацій, крім трьох випадків:

— при їх легалізації;

— при набутті ними прав юридичної особи;

— при здійсненні фінансового контролю за їх діяльністю і оподаткуванні.,

Об'єднання громадян створюються і діють на основі таких принципів як

добровільність, рівноправність, самоврядування (самоуправління), законність

і гласність.

Змістом їх діяльності є реалізація прав членів об'єднань, основою яких

є їх особиста зацікавленість, особистий інтерес, який виникає і

реалізується на ґрунті поєднання особистих і громадських інтересів. Їм

притаманна організаційна єдність, їх члени приймають участь у виробленні

основних напрямків діяльності об'єднань, у виборах керівного складу,

здійснюють контроль за діяльністю всіх підрозділів об'єднань.

Завдання громадських об'єднань тісно поєднується з завданнями, які

стоять перед суспільством на кожному етапі його розвитку. В умовах

розбудови громадянського суспільства в Україні громадські організації

повинні стати дієвим елементом механізму здійснення повновладдя

українського народу.

Закон України «Про об'єднання громадян» зазначає, що об'єднання

громадян визначаються або політичною партією, або громадською організацією.

Найбільш повну характеристику об'єднань громадян дозволяє дати їх

класифікація за організаційно-правовими властивостями, згідно з чим

виділяються:

- масові об'єднання громадян (політичні партії, творчі спілки, релігійні

організації, добровільні товариства, професійні спілки та ін.);

- органи громадської самодіяльності (народні дружини по охороні

громадського порядку);

- органи громадського самоврядування (ради і колективи мікрорайонів,

домові; вуличні комітети та ін.).

Об'єднання громадян можуть класифікуватися і за масштабами діяльності.

Згідно з цим критерієм можна виділити об'єднання громадян, які діють у

масштабах всієї держави, масштабах окремих адміністративно-територіальних

одиниць та їх частин, а також об'єднання громадян, діяльність яких носить

міжнародний характер і поширюється на територію не тільки України, а й

інших держав. При цьому політичні партії діють тільки в державному

масштабі. Масштаб діяльності органів громадської самодіяльності та органів

громадського самоврядування обмежений кордонами конкретних адміністративно-

територіальних одиниць.

Об'єднанням громадян притаманні ознаки, що відрізняють їх від державних

організацій. При цьому можна виділити загальні ознаки, характерні для всіх

об'єднань громадян, а також окремі специфічні ознаки, притаманні тим чи

іншим об'єднанням громадян.

До загальних ознак слід віднести:

1) добровільність об'єднання. Це відображується у добровільності вступу

та виходу з об'єднання громадян, методах роботи, сутністю яких є досягнення

певної мсти внутрішньоорганізаційними методами, особливих формах примусу, з

яких найвищою є виключення із членів об'єднання громадян;

2) організаційні заходи, якими в діяльності об'єднань громадян

виступають самоврядування та саморегуляція;

3) відсутність у об'єднань громадян внаслідок їх природи державно-

владних повноважень (за винятком випадків, коли держава делегує окремі

повноваження такого роду і закріплює їх законодавчо, наприклад, закріплення

за громадськими інспекторами охорони природи права складати протоколи про

адміністративне правопорушення).

Окремими ознаками, характерними для окремих об'єднань громадян, є:

1) членство в об'єднанні та відносини членства, що випливають звідси;

2) обов'язковість участі членів об'єднання громадян в його роботі та

створенні матеріальної бази об'єднання шляхом внесення членських внесків;

3) наявність статуту об'єднання громадян. Як правило, в діяльності

об'єднань громадян відсутні комерційні цілі або одержання прибутку. Виняток

становить лише діяльність кооперативних організацій. Крім того,

допускається господарська або інша комерційна діяльність об'єднань громадян

для виконання їх статутних завдань та цілей.

Взаємовідносини держави та об'єднань громадян носять виключно правовий

характер. Це проявляється в законодавчому закріпленні правового статусу

об'єднань громадян низкою нормативно-правових актів. Основними серед них є

Закон України «Про об'єднання громадян», а також закони України «Про

свободу совісті та релігійні організації», «Про профспілки». Діяльність

деяких об'єднань громадян,, в тому числі кооперативних організацій,

комерційних фондів, органів громадської самодіяльності, регулюється

відповідними законодавчими актами.

Партія політична – добровільне об'єднання людей, котрі прагнуть

домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних

інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви,

класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти,

домагатися їх дотримання і виконання, бути її політичним “голосом”,

“уособленням” окремих групових інтересів.

Громадські організації та рухи – добровільні масові об'єднання

громадян, що виникають внаслідок їхнього вільного волевиявлення на основі

спільних інтересів і завдань.

Громадські організації являють собою масові об'єднання громадян, котрі

виникають за їхньою ініціативою для реалізації довгострокових цілей, мають

свій статут і характеризуються чіткою структурою. Найбільш поширеними

різновидами громадських організацій в сучасному світі є: профспілки;

організації інвалідів; ветеранські, жіночі, молодіжні, дитячі організації;

наукові, технічні, культурно-просвітницькі, фізкультурно-спортивні та ін.

добровільні т-ва; творчі спілки; різноманітні земляцтва; фонди, асоціації,

товариства та ін. Характерною ознакою громадських організацій, як засвідчує

вищенаведене визначення, є документальне оформлення мети й завдань і

організаційно-структурне забезпечення.

Виділяють дві основні групи функцій громадських організацій: 1)

функції, які вони виконують стосовно забезпечення захисту інтересів своїх

членів (осн. захисна, допоміжна функція); 2) функції, які громадські

організації виконують стосовно системи влади в державі, розвитку

суспільства в цілому (осн. операційна і творча функції).

Відносна відстороненість громадських організацій від політики пов'язана

насамперед з тим, що держава безпосередньо не втручається в їхню

діяльність, а лише регулює її відповідно до діючого законодавства. До того

ж громадські організації, на відміну від державних інститутів, не наділені

владними повноваженнями. Відрізняються вони й від політичних партій,

оскільки вони не ставлять за мету оволодіння державною владою. Відмінність

їх від усіх інших суспільних угруповань пов'язана з притаманними їм

особливостями функціонування (виникнення за ініціативою знизу, фактична

єдність, забезпечення інтересів своїх членів та прихильників, незалежно від

мети та характеру об'єднання, нетрадиційність) та принципами їхньої

діяльності (добровільність, поєднання особистих і суспільних інтересів,

самоврядування, рівноправність, законність, гласність). Отже, за своєю

природою і характером діяльності громадські організації не є політичними

організаціями. Однак сама по собі їхня діяльність почасти набуває

політичного характеру, оскільки вони, по-перше, об'єднують людей, котрі

входять до спектра політичних сил (патріотичні сили, національно

зорієнтовані групи, прихильники реформування суспільства та ін.), і по-

друге, – вони становлять собою потенційну базу для виникнення на їхній

основі нових політичних партій.

Громадські організації є невід'ємним елементом будь-якого

демократичного суспільства. Їх соціально-політичне призначення і роль

полягають насамперед у тому, що вони допомагають людям у повсякденному

житті, звільняють особистість від необхідності самостійно вирішувати безліч

проблем, відкривають широкі можливості для суспільно-політичної ініціативи

народу, для здійснення ним самоврядування.

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

Значною мірою взаємовідносини держави і об'єднань громадян регулюються

нормами адміністративного права, а саме Законом України “Про об’єднання

громадян”. Ці норми визначають правовий статус об'єднань громадян, а саме

—сукупність прав та обов'язків, які реалізуються у правовідносинах, що

виникають між об'єднаннями громадян і суб'єктами виконавчої влади.

Передусім це стосується питань легалізації об'єднань громадян,

передбачених ст.ст. 13,14,15 Закону України “Про об’єднання громадян”.

Іншими словами, держава офіційно визнає об'єднання громадян оформлює його

правове становище. Офіційне визнання об'єднань громадян здійснюється шляхом

їх реєстрації або повідомлення про заснування. Для реєстрації об'єднання

громадян його засновники подають заяву про це, а також певні документи,

перелік яких визначається законодавством. Крім того, громадські організації

можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення про це

відповідних державних органів.

Основоположне значення у визначенні правового становища об'єднання

громадян має його статут. Він повинен містити: назву, мету та завдання

об'єднання; умови і порядок прийому в члени об'єднання та виходу із нього;

структуру, порядок створення та діяльності статутних органів об'єднання;

права та обов'язки його членів; джерела надходження коштів та порядок

здійснення видів діяльності, необхідних для виконання статутних завдань;

порядок внесення змін і доповнень в статут; порядок реорганізації або

ліквідації об'єднання; юридичну адресу.

Політичні партії та міжнародні громадські організації підлягають

обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України, а легалізація

громадських організацій здійснюється відповідно Міністерством юстиції

України, органами місцевої державної адміністрації, а також виконавчими

органами місцевого самоврядування. Відмова в реєстрації об'єднання громадян

може бути оскаржена в судовому порядку.

Законом України “Про об’єднання громадян” встановлені й певні вимоги до

засновників об єднань громадян, передбачених ст.ст. 11,12. Так, політичні

парти можуть створюватися тільки за ініціативою повнолітніх громадян

України, які не обмежені судом у дієздатності і не перебувають у місцях

позбавлення волі. Що стосується громадських організацій, то їх

засновниками, крім громадян України, можуть бути іноземні громадяни та

особи без громадянства, яким виповнилося 18 років. Засновниками молодіжних

та дитячих організацій можуть бути особи, які досягли 15-річного віку

(Закон України “Про молодіжні та дитячі громадські організації” від 1

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.