реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)

Налогообложение на Украине (Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах)

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КАДРІВ ДЛЯ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Випускна робота

на тему:

Система оподаткування в Українії податкова політика в сучасних умовах

Виконавець:

ІРПІНЬ 2000

План

1. Вступ

2. Система оподаткування та податкова політика в сучасних умовах:

. Головна мета податкової системи повинна полягати в

забезпеченні надходжень податків у бюджет

. Податкова система повинна бути нейтральною

. Необхідність розширення податкової бази

. Податкова система не може бути дискримінаційною стосовно

одних платників податків і надавати переваги іншим

. Податкова система повинна бути прогресивною

. Податкова система повинна сприяти інвестиціям, економічному

розвитку, конкурентноздатності і працездатності

. Податкова система в Україні повинна бути стабільною і

прогресивною

. Різні податкові закони повинні бути взаємопогодженими

. Податкова система повинна бути по можливості більш простою і

зрозумілою

. Адміністрування податкової системи повинне бути справедливим

і чесним

3. Висновок

Література

Вступ

Протягом останніх років у сфері податкової реформи в Україні відбулося

багато позитивних зрушень. Деякі з прийнятих Верховною Радою України

законів, постанов Кабінету Міністрів України і нормативних актів Державної

податкової адміністрації України з питань оподатковування сприяли створенню

ефективної податкової системи в Україні. Наступним кроком у напрямку

створення такої системи може стати прийняття ретельно розробленого

Податкового кодексу. Зараз на розгляді у Верховній Раді України знаходиться

проект Податкового кодексу, підготовлений урядом, разом із трьома іншими

проектами кодексів, запропонованими депутатами Верховної Ради України. Коли

Верховна Рада України буде визначатися з тим, над яким із запропонованих

проектів Кодексу продовжувати роботу, то це необхідно робити в контексті

подальшого проведення податкової реформи і розвитку ефективної податкової

системи.

Система оподаткування та податкова політика в сучасних умовах

Головна мета податкової системи повинна полягати в забезпеченні

надходжень податків у бюджет.

Податкова система може мати значний вплив на діяльність і поводження

платників податків. Унаслідок цього часто пропонують використовувати

податкову систему для забезпечення визначеного бажаного поводження

суб'єктів оподатковування, хоча така ціль не має нічого загального з

забезпеченням надходжень у бюджет. Так, наприклад, якщо є бажання захистити

від конкуренції вітчизняні підприємства окремого сектора економіки, то

можна підвищити податки на підприємства — конкуренти або на продукцію таких

підприємств. При цьому очікується (і в більшості випадків таке чекання

виправдується). що введення більш високих податків на конкурентів і їхню

продукцію примусить останніх установлювати такі ціни на власну продукцію,

що буде вище ціна на продукцію місцевих підприємств, що захищаються за

допомогою проведення податкової політики. Однак внаслідок такого підходу

населення буде змушено купувати товари по більш високих цінах, чим це було

б при умовах вільної конкуренції. При цьому різниця між цінами на товари

при умовах “податкового захисту” і цінами, що мали би місце при вільній

конкуренції, і є фактично новим податком, що змушено сплачувати населення

для захисту від конкуренції місцевих виробників, Подібна практика є

недоречною, оскільки при цьому податкова система використовується для

досягнення цілей, зовсім її не властивих, і тому що при цьому “захищеним”

місцевим галузям фактично надаються субсидії за рахунок громадян і без

відома останніх.

Також може виникнути бажання не просто захищати визначені сектори

економіки, а, наприклад, стимулювати виробництво визначених товарів або

продукції, Наприклад, якщо стимулюється виробництво верстатів, то кожному

підприємству, що робить верстати, будуть надані визначені податкові

привілеї. Звичайно, це може заохотити деякі підприємства переключитися на

виробництво верстатів. Однак яка буде ціна подібного стимулювання? Якщо

припустити існування збалансованого бюджету, то ті надходження, що повинні

були б сплатити виробники верстатів, може забезпечити хтось інший, тобто

інші платники податків будуть змушені сплачувати в бюджет більше. При цьому

всі інші платники податків фактично будуть змушені надавати субсидії

виробникам верстатів незалежно від того, хочуть вони це робити, чи ні.

Якщо держава прагне стимулювати інвестиції, то цієї мети можна досягти

шляхом оподатковування споживання і надання податкових пільг інвесторам.

При цьому грошові кошти, що витрачаються платниками податків, скажемо, на

власні нестатки, можна було б оподатковувати, а грошові кошти, що

заощаджуються або інвестуються, звільнити від оподатковування. Безумовно,

це буде сприяти заощадженню й інвестуванню. Однак це також приведе до

збільшення податкового навантаження на ту частину населення, що не буде

мати коштів для інвестування. Цей підхід міг би навіть привести до зворотно-

пропорційного розподілу податкового навантаження - чим більше має платник

податків коштів для інвестицій, тим менше буде відносна, частка податкового

навантаження на таку особу.

Держава може прагнути забезпечувати безкоштовне навчання, медичне

обслуговування, надавати допомогу молоді і пенсіонерам і т.п. Інакше

кажучи, від уряду очікується забезпечення високого рівня життя всього

населення. Цього можна досягти за допомогою більш прогресивної податкової

системи, при якій особи з високими доходами будуть сплачувати податок на

доход по високим, майже конфіскаційним, ставкам податку — від 80 до 90

відсотків. Такий підхід перерозподіляє доход на користь менш забезпечених

шарів населення. Однак він також може обумовити скорочення інноваційних

проектів і інвестиційної діяльності, оскільки монетарні наслідки такої

діяльності у випадку успіху будуть обкладатися податками по більш високих

ставках — від 80 до 90 відсотків.

Якщо визначити головну мету податкової системи як забезпечення

надходжень у бюджет і побудувати її відповідним чином, то тоді не будуть

виникати сховані податкові субсидії і не буде перекручувань у розподілі

податкового навантаження, приклади яких були приведені вище.

Податкова система повинна бути нейтральною.

Принцип нейтральності податкової системи означає, що інвестиційні,

комерційні й економічні рішення повинні прийматися незалежно від податкових

наслідків таких рішень. Наприклад, інвестор хоче здійснити інвестицію. Куди

саме вкладати гроші, він буде вирішувати тільки в залежності від

прибутковості інвестицій, а не від особливості їхнього оподатковування.

Податок, що буде сплачувати інвестор, не повинен залежати від того, вклав

інвестор гроші в акції, нерухомість або в особисте майно. Податкові

наслідки рішень інвесторів у цих випадках повинні бути однаковими.

Очевидно, що податок з обороту не відповідає цьому принципу.

Підприємець повинен мати можливість обирати форму власного бізнесу

незалежно від податкових наслідків його вибору. У випадку вертикально

інтегрованого підприємства, що використовує відособлені підрозділи на

кожному етапі виробничого процесу, податок з обороту буде значно вище, ніж

у випадку, коли всі етапи виробничого процесу виконуються на одному

підприємстві. Тому при умовах застосування податку з обороту підприємець

буде змушений прийняти рішення по функціонуванню одного підприємства

замість декількох відособлених, навіть якщо останнє рішень мало б сугубо

виробничі переваги.

Необхідність розширення податкової бази.

Безумовно, якщо всі державні витрати розділити між 10 суб'єктами, то

кожний з них буде сплачувати більше, ніж у тому випадку, коли такі витрати

розділяться порівну між 20 суб'єктами. Якщо 20 осіб сплачують податки,

навіть нижче тих, котрі сплачує кожне з 10 осіб, то сукупні податкові

надходження все рівно можуть бути вище! Наприклад, однією з причин того, що

в Україні нарахування на заробітну плату усе ще вище бажаного рівня, є те,

що ці нарахування сплачують небагато людей. Останнє також є причиною

незадовільного рівня податкових надходжень у бюджет. Можна запропонувати

двояке рішення цієї проблеми. кількість: щоб почати цей процес, варто

зменшити податковий тиск на існуючих платників податків, що досягається за

рахунок розширення податкової бази. Розширення податкової бази здійснюється

шляхом збільшення кількості платників податків і введення необхідної

кількості податків у податковій системі. Так, податок на доходи фізичних

осіб може збиратися не тільки з осіб, що працюють і одержують зарплату, але

і з інвесторів, включаючи осіб, що здійснює інвестиції в різні категорії

майна.

За умови введення в податковій системі досить кількості

взаємодоповнюючих податків загальне податкове навантаження розподіляється

серед усіх цих податків, оскільки жоден податок не здатний забезпечити всі

або велика частка надходжень у бюджет. Податок на доходи фізичних осіб

повинні сплачувати також і особи, не оподатковувані податком на прибуток

підприємств, а податок на додану вартість може стягуватися з визначених

осіб, які не зобов'язані сплачувати податок на доходи фізичних осіб і

податок на прибуток підприємств. Те ж саме можна сказати і про податок на

нерухомість або акцизний збір. Тому всі ці податки будуть присутні в

ефективній податковій системі.

Податкова система повинна бути справедливою.

Ніщо так не сприяє відходу від офіційної податкової системи, як

відчуття несправедливого до вас ставлення. Така ситуація часто виникає

тоді, коли податкові закони використовуються для досягнення інших цілей,

ніж для забезпечення належних надходжень у бюджет. Прикладом цього може

бути звільнення від оподатковування окремих підприємств визначеного сектора

економіки. Наприклад, можна було б увести норму, при якій підприємства, де

більш 30 відсотків інвестицій є іноземними, звільняються від сплати

податку. У цьому випадку інші підприємства галузі будуть вважати, що

звільненим підприємствам просто була надано конкурентна перевага.

Це положення можна також яскраве продемонструвати на прикладі,

зв'язаному з податком на доходи фізичних осіб. Припустимо, що один із двох

громадян, що мають однакові доходи й однакову кількість членів родини,

вирішив узяти під оренду житловий будинок, а інший вирішив купити житло,

одержавши іпотечний кредит. Припустимо, що орендна плата одного і платежі

за кредит іншого є однаковими. Якщо податкова система передбачає можливість

зменшення податкового зобов'язання на суму відсотків за іпотечний кредит і

не передбачає подібних знижок у випадку оренди, то орендар буде змушений

сплачувати більший податок у порівнянні з тим, хто купив будинок у кредит,

хоча і буде сплачувати за житло ту ж суму. Ситуація може бути трохи

відкоригована, якщо власник житла сплачує податок на нерухомість. Однак і

орендодавець — власник житла може включити цей податок у суму орендної

плати. Тому правильне рішення тут буде полягати в незастосуванні податкової

знижки на відсотки, що сплачуються за іпотечний кредит.

Податкова система не може бути дискримінаційною стосовно одних

платників податків і надавати переваги іншим.

Зрозуміло, що платник податків, якому не були надані такі пільги, як

іншому платникові податків, буде незадоволений системою оподатковування, Те

ж саме буде мати місце у випадку не одного, а цілої категорії платників

податків. Надання визначених податкових пільг деяким платникам податків

може привести до того, що інші платники будуть змушені платити більше.

Наприклад, уряд намагається стимулювати будівництво житла. З цією

метою вносяться такі зміни в податкове законодавство, згідно яких власники

нових житлових будинків будуть мати можливість застосовувати метод

прискореної амортизації і здійснювати амортизаційні відрахування швидше

інших власників будь-яких будинків житлового, промислового або комерційного

призначення. У цьому випадку фактично надається субсидія власникам нових

житлових будинків. Якщо власники старих житлових будинків довідаються про

те, що така субсидія схована десь у податковому законодавстві, вони цьому

не зрадіють. Однак якщо розглядати податкову систему як інструмент

забезпечення податкових надходжень у бюджет, тоді буде незрозуміло, чому

власникам нових житлових будинків варто надавати переваги по нарахуваннях

амортизації.

Податкова система повинна бути прогресивною.

Деякі види податків по своїй природі є регресивними. Податок на

нерухомість, податок із продажу (податок на додану вартість), акцизний збір

і мито визначаються таким чином, що їхня сума не залежить від рівня

забезпеченості платника податків, хоча випадково така залежність і може

мати місце. Тому серед осіб, що повинні сплачувати такі податки, можуть

бути як забезпечені, так і менш забезпечені люди. У цьому контексті

податки, розмір яких встановлюється в залежності від суми прибутку або

вартості, дозволяють вирівняти податкове навантаження і зробити взагалі

податкову систему більш прогресивною.

Чому, власне кажучи, податкова система повинна бути прогресивною? Було

висловлено багато аргументів на користь і проти цього положення. Зрозуміло,

що та сама сума або навіть ставка податку, з погляду економічних наслідків,

залежить від рівня доходу або забезпеченості платника податків. Чим менше

рівень доходу, тим менше залишається коштів після сплати податків і інших

обов'язкових платежів. Коли мова йде про вибір між сплатою податку і

необхідністю відремонтувати пари зношених черевиків, то зробити вибір на

користь платежу в бюджет буде складніше, ніж у випадку придбання восьмої

пари черевик. Крім цього, прогресивна система оподатковування дозволяє

встановлювати більш високі ставки податку для осіб з високими доходами, що

неможливо було б установити для осіб із середніми або низькими доходами

(неможливо, оскільки це примусило б незаможних платників податків робити

вибір між сплатою податку і придбанням самого необхідного). І зрештою, не

оподатковуваний податком мінімум і збільшення ставок оподатковування варто

встановлювати таким чином, щоб після сплати податків залишалося досить

коштів на саме необхідне. Людей не можна ставити перед вибором - сплатити

податок або купити продукти харчування.

Податкова система повинна сприяти інвестиціям, економічному розвитку,

конкурентноздатності і працезайнятості.

Податкова система не може сприяти інвестиціям, економічному розвитку,

конкурентноздатності і працезайнятості. якщо ставки оподатковування

настільки високі, що дозволяють досягти належного рівня прибутковості,

Високі ставки оподатковування здатні відпугувати навіть самого

оптимістичного бізнесмена. Крім цього, занадто високі ставки продовжують

життя тіньового сектора економіки.

Якщо за рахунок розширення бази оподатковування вдається знизити

Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.