реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ: Економічна теорія в системі економічних наук та її функції. Шпоргалки по госэкзамену, 2007 год.

1.Економічна теорія в системі економічних наук та її функції Ек. теорія -

наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, які виникають з приводу

виробництва і привласнення товарів і послуг у всіх сферах суп.

відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу

народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на

процес ек-ки. Ек-ка це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду

відносин між їхніми цілями й обмеженими засобами, що допускають

альтернативне використан. Політична ек-я - наука, яка вивчає виробничі

відносини між людьми в процесі вир-ва, обміну, розподілу і споживан.

різноманітних товарів і послуг. Ек-на наука у первісному значенні - це

наука про домашнє господарство або управління ним (за визначенням

Ксенофонта). Пізніше Аристотель розділив науку про багатство на ек-ку

(вир-во благ для задоволення потреб людей) і хремастику (діяльність

спрямована на накопичення багатства). У той час рабовласницькі господарсва

були замкненими ек-ми одиницями (виробничі продукти споживалися всередині

господарства) - до 5ст. н.е. Феодальні господарства також були переважно

замкненими. У 14-15 ст почався розпад феодального ладу. Феодали замість

оброку запроваджують грош. еррррррррррhhhhhhhhhренту, що змушує селян

продавати частину виробленої продукції на ринку. У 1615р. франц. вчений А.

Монкретьєн запроваджує термін „політ. ек-я”. Запровадження цього терміна у

той період означало намагання зосередити увагу на держ. ек-ній політиці,

мистецтві держ-го управління ек-ю. В цьому полягає одна з відмінностей

політ-ї ек-ї від ек-ї теорії. У 1890р., після виходу праці А. Маршала

„Економікс”, термін „політ-а ек-я” почав витісняти термін „економікс”. Але

ці поняття часто ототожнюють.

1. Амер. ек-міст Г. Самуельсон(„Економікс”) наголошує пройшла богато

етапів розвитку. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична - всебічне

обґрунтування неохідності та шляхів удосконалення прогресивних форм

власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,

сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,

обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них

суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації

щодо підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання

життєвого рівня населення. 2. Пізнавальна - розкриття сутності ек-них

законів та категорій і форм їх вияву, властиві їм внутрішні

суперечності, механізм їх дії. 3.Світоглядна - покликана формувати

новий тип ек-ного мислення , а отже сучасний світогляд людини. Цінні

ек-ні теорії, які відповідають вимогам часу, відіграють велику роль й

соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

2. Загальні методи та функції наукового пізнання та їх використання Метод

ек-ної теорії - шлях пізнання системи ек-них відносин у їх взаємодії з

розвитком продуктивних сил, мисленного відтворення у теорії діалектики, у

системі ек-них законів та категорій цієї взаємодії. Діалектичний метод -

гносеологічне і логічне відображення всієї діалектики.

Метод абстракції - м. який передбачає відмову від поверхневих, несуттєвих

сторін явища для розкриття його внутрішніх, суттєвих, сталих і загальних

зв\'язків, дійсної тенденції руху (результатом є обґрунтування ек-них

категорій, відображає у формі думки зміст. Закладений у речах). Конкретне

- цілісний об\'єкт в єдності його різноманітних сторін, властивостей, рис.

Метод сходження від абстрактного до конкретного - перехід від загальних і

збіднених за змістом понять до розчленованих і багатих за змістом. Аналіз

- розчленування предмета (явища чи події) на складові частини, окремі

сторони.

Синтез - поєднання розрізнених раніше частин і сторін у цілісність з

урахуванням взаємозв\'язків між ними. Осн. функції ек-ї теорії: 1.Практична

- всебічне обґрунтування необхідності та шляхів удосконалення прогресивних

форм власності, що найбільш відповідають інтересам людини, колективу,

сусп-ва, обробці наукових основ управління госп-кою практикою,

обґрунтуванні наукових організаційно-госп-ких форм розв\'язання ек-них

суперечностей; дає змогу виробляти науково-обгрунтовані рекомендації щодо

підвищення ефективності вир-ва для забезпечення зростання життєвого рівня

населення. 2.Пізнавальна - розкриття сутності ек-них законів та категорій

і форм їх вияву, властиві їм внутрішні суперечності, механізм їх дії.

3Світоглядна - покликана формувати новий тип ек-ного мислення , а отже

сучасний світогляд людини. Цінні ек-ні теорії, які відповідають вимогам

часу, відіграють велику роль й соц.-ек-ному погресі сусп-ва.

3. Виробничі ресурси суспільства та їх обмеженість. Сусп-не виробництво

являє собою взаємодію трьох основних факторів: робочої сили (праці),

засобів виробництва і землі. Виробничий потенціал сусп-ва являє собою

сукупність виробничих ресурсів, тобто факторів вир-ва, з урахуванням їх

обсягу, структури, технічного рівня та якості. Він х-зує макс-но можливий

обсяг виробництва продукції за умови повного використання робочої сили,

під підприємницького ресурсу, капіталу і землі. Особливе місце у вироб-му

потенціалі сусп-ва посідають природні ресурси. Обмеженість ресурсів.

Ек-сти досліджують способи за доп. яких продукти виробляються і

споживаються бо люди хочуть споживати значно більше, ніж ек-ка може

виробити. Однак блага обмежені, тоді як потреби здаються обмеженими.

Фундаментальним принципом політ. ек-ї є закон обмеженості ресурсів - блага

є обмеженими бо немає достатньо ресурсів аби виробляти всі блага, що їх

люди потребують для споживання. Засоби праці - речі, за допомогою яких

людина діє на предмети праці. Предмети праці - матеріали, які підлягають

обробці.

4. Економічні інтереси і потреби: діалектика взаємозв\'язку. Ек-на потреба

- ставлення людей до ек-них умов їх життєдіяльності, які дають їм

задоволення, насолоду або втіху і спонукають їх до діяльності, до того щоб

мати і володіти такими умовами. Класифікація потреб: За суб\'єктами: -

індивідуальні, колективні, сусп-ні; - домогосподарств, підприємств,

держави; - сусп.-ек-них класів, соц-х груп.

За об\'єктами: - породжені існуванням людини як біологічної істоти; -

матеріальн і духовні; - першочергові і не першочергові. Ек-ний інтерес -

це реальний, зумовлений ек-ними відносинами та принципом ек-ної вигоди

мотив і стимул соц. дій людей, щодо задоволення потреб.

Ієрархія потреб за А. Маслоу:

1. У самовираженні (саморозвиток,самореалізація);

2. У повазі (самоповага, визнання , статус);

3. Соціальні потреби (потреби соц-го контакту, любов, почуття духовної

близкості);

4. Потреби в безпеці і захисті (надійність доходів, робочого місця,

забезпечення старості, захисті у разі непрацездатності, чисте повітря

продукти);

5. Фізіологічні потреби (голод, спрага, одяг, житло).

Економічний інтерес є породженням і соціальним проявом потреби. Інтерес

виникає, коли задоволення потреби усвідомлюється як конкретна мета (

максимізація прибутку, привласнення товару, користування або володіння

певним товаром). Отже, економічні інтереси - це усвідомлення потреби

існування різних суб\'єктів господарювання. Генезис інтересу полягає у

відборі свідомістю найважливіших потреб для задоволення, реалізації їх.

Економічні інтереси не тотожні потребам, їхньому задоволенню. По-перше,

економічні інтереси знаходять своє вираження у поставлених цілях та діях,

спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби задоволення їх

відбивають причину і форму прояву економічних інтересів. По-друге,

економічний інтерес завжди виражає відповідний рівень і динаміку

задоволення потреб. Наприклад, не може, окрім специфічних випадків, бути

інтересом суб\'єкта зниження рівня задоволення потреб. Потреби-інтереси не

тільки відображають існуючі відносини, а й самі є першою “цеглиною” в

структурі соціально-економічних відносин.

5. Економічна система: сутність і структурні елементи Система - органічно

ціле утворення, що складається з ряду створюючих його частин,

закономірно та прочно пов\'язаних між собою причинно-наслідковими

зв\'язками та залежностями. Економічна система - сукупність всіх видів

ек-ної діяльності у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво,

обмін, розподіл і споживання товарів і послуг, а т. на регулювання

такої діяльності відповідно до мети сусп-ва. Основні елементи:

-продуктивні сили; - орг-но-ек-ні відносини; - виробничі відносини; -

господарський механізм (регулювання ек-ної діяльності здійснюється за

його допомогою). Предметом вивчення ек-ної теорії є всі елементи

ек-ної системи, а політ. ек-я повинна вивчати виробничі відносини у їх

взаємодії з розвитком продуктивних сил, відповідні ек-ні закони. ЕС

може грунтуватися на заг-й теорії системи і застосуванні відпов-х

принципів госп-х процесів. Виокремлюються поняття госп-ї орг-ії або

госп-го порядку відповідно до ек-ї системи. Під економічною системою

розуміється реальна національна економіка, тобто економіка окремої

країни з її внутрішньогалузевою стуктурою, фірмами, підприєм,

сімейними гсподарствами. Виробничі сили та техніко-економічні

відносини утворюють технологічний спосіб виробництва. А технологічний

спосіб виробництва разом з соціально-економічними відносинами утворює

соціальний або суспільний спосіб виробництва. Господарчий механізм -

сукупність техніко-економічних, соціально-економічних відносин,

юридичних відносин в галузі господарства та громадянського права та

економічної політики.

6. Ринкова і адміністративно-командна економіка. Змішана і перехідна

економічна система. Ринкове господарство є середовищем в рамках і за

допомогою якого відтворюються і панують відносини і зв`язки товарного

вир-ва. Концепції ринкового госп-ва включають право суб`єкта розробляти і

здійснювати задуми за рах. управління ек-ми інтересами.

Ознаки ринкової ек-ки:

* багатоукладінсть ек-ки, в тому числі й приватний сектор, нормальне

функціонування приватної власності;

* ек-на відособленість, повна ек-на самостійність та ек-на

відповідальність товаровиробників;

* панування ек-но справедливих взаємозв`язків і відносин між госп-ми

суб`єктами;

* реальна дієздатність тов.-грошового іструментарію і грошей;

* розвинутість ринкової інфраструктури.

Командно-адміністративна система функціонує на основі заг-ного

одержавлення ек-ки та централізованого планування усього соц.-ек-го життя.

Обмін між відомствами здійсн. через розпорядження, а особи, відповідальні

за прийняття рішень у центрі, примушують кожну галузь або держ. підпр-во

функціонувати як складову частину єдиного цілого. Оптове утримання роб.

сили, яке забезпечеє необх. її запаси для задоволення єдиної мети - вир-ва

запланованої кількості прод-ї , незалежно від використаних ресурсів. Панує

диктат виробника - споживачі вимушені купувати несучасну, неякісну

продукцію.

Перехідна ек-ка - процес якісних змін в основах того чи іншого сусп-ва,

спрямований на перехід до нового сой.-ек-ного ладу. Основні ознаки:

* особливий х-тер неврівноваженості перехідної ек-ки;

* альтернативний х-тер (перехід до якісно нового стану);

* особливий х-тер суперечностей у перехідній ек-ці;

* наявність особливих перехідних форм (проміжний стан);

* історичність перехідної ек-ки.

Змішана ек-ка - модель соц.-ек-го розвитку, що передбачає оптимальне

поєднання приватної і держ-ї форм власності, плану і ринку, проведення

інституційно-соц-х реформ та нац-го ек-го планування з метою подудови

прогресивного ладу.

7.Продуктивні сили як матеріальна основа виробництва та їх складові

елементи. Продуктивні сили - система факторів вир-ва, яка забезпечує

перетворення речовин природи, відповідно до потреб людей, створює

матеріальні та духовні блага і визначає зростання продуктивності сусп-ї

праці.

Виробництво - взаємодія факторів: робочої сили (праці), засобів вир-ва і

землі. Робоча сила - сукупність фізіологічних і розумових здібностей

людини, її здатність до праці. Праця - інтелектуальна чи фіз-на

діяльність, спрямована на виготовлення благ і надання послуг. Засоби

вир-ва - створені у процесі вир-ва всі види засобів праці. Засоби праці -

речі, за допомогою яких людина діє на предмети праці. Предмети праці -

матеріали, які підлягають обробці. Природні ресурси - дар природи для

вир-чих процесів. Суспільний поділ праці в еволюційному розвитку

економічних систем відіграє вирішальну роль. Він визначає не лише

структуру та організаційну побудову продуктивних сил, комбінацію факторів

виробництва, а й базові відносини, що виникають між суб\'єктами

господарювання. Це складне багатоаспектне економічне явище, яке

виявляється у співіснуванні різних видів конкретної праці та

характеризується певною структурою суспільної організації виробництва.

Суспільний поділ праці виступає як процес. Його характер і результати

зумовлені двома тенденціями. Перша відбивається у відокремленні нових сфер

виробництва та господарських функціях виробників, змісті процесу праці, а

також у суспільних потребах. Друга характеризується усуспільненням

виробництва, формуванням складнішої системи господарських зв\'язків і

відповідної комбінації суспільного виробничого процесу, а отже, пов\'язана

із розвитком економічних відносин. Суспільний поділ праці - це форма

існування виробничих сил; підсистема економічних відносин суспільного

виробництва; форма організації взаємодії виробничих сил і економічних

відносин; спосіб функціонування економічних виробничих відносин.

Продуктивні сили - це єдність матеріально-речового та особистого факторів

виробництва. Головну роль ут відіграє особистий фактор - людина, яка

створює засоби виробництва, приводить їх у дію. Людини - головна

продуктивна сила суспільства.

8. Економічні вдносини: суть та їх класифікація. Ек-ні відносини -

відносини і зв\'язки між людьми, що виникають у процесі сусп-го вир-ва,

обміну, розподілу і споживання вир-чих ресурсів. Вир-во - людська

діяльність, спрямована на створення матеріальних благ.

Праця - інтелектуальна чи фіз-на діяльність, спрямована на виготовлення

благ і надання послуг. Засоби вир-ва - створені у процесі вир-ва всі види

засобів праці. Засоби праці - речі, за допомогою яких людина діє на

предмети праці. Предмети праці - матеріали, які підлягають обробці.

Природні ресурси - дар природи для вир-чих процесів.

Обмін - ек-ний процес, що опосередковує вир-во і споживаня.

Розподіл - ек-ний процес, що пов\'язує вир-во і споживання і встановлює

частки вир-го продукту щодо його наступного використання.

Соціально-економічні відносини мають складну і багатогранну структуру, що

грунтується на відносинах власності. Власність визначає суспільний спосіб

поєднання робочої сили з засобами виробництва та відповідні стосунки між

людьми з приводу привласнення матеріально-речових елементів і результатів

виробничого процесу. Соціально-економічні відносини є цілісною, структурно

субординованою системою, що постійно розвивається від простого до

складного. Основою цього процесу є розвиток продуктивних сил суспільства,

їхньої матеріально-речової та економічної структури.

9. Економічна теорія і економічна політика: діалектика взаємозв`язку. Ек.

теорія - наука, яка вивчає закони розвитку ек-них систем, які виникають з

приводу виробництва і привласнення товарів і послуг у всіх сферах суп.

відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості, духу

народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на

процес ек-ки. Ек-ка це наука, яка вивчає поведінку людей з погляду

Страницы: 1, 2, 3



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.