реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма "Нива"

Вивчаються теоретичні та практичні аспекти щодо вдосконалення організації безготівкових розрахунків.

Проведено аналіз фінансового стану приватного підприємства агрофірми „Нива", розглянуто форми безготівкових розрахунків та порядок оформлення розрахункових операцій на підприємстві.

Досліджується проведення безготівкових розрахунків, організації зберігання грошових засобів, оперативна робота та контроль за раціональним їх використанням.

Визначено основні шляхи вдосконалення організації проведення безготівкових розрахунків.



Зміст


Вступ

1.    Теоретичні засади організації безготівкових розрахунків

1.1  Економічний зміст безготівкових розрахунків та їх роль в проведенні розрахункових операцій

1.2  Види безготівкових розрахунків у сфері грошового обігу

1.3  Методика наукового дослідження

2.    Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій у сільськогосподарському підприємстві

2.1  Характеристика основних фінансових

показників підприємства

2.2  Форми безготівкових розрахунків та порядок оформлення розрахункових операцій

2.3 Організація оперативної роботи, контроль за зберіганням та раціональним використанням грошових коштів

3.    Запровадження прогресивних форм безготівкових розрахунків

3.1  Вдосконалення організації проведення

безготівкових розрахунків

3.2  Використання зарубіжного досвіду в організації безготівкових розрахунків

Висновки і пропозиції

Бібліографічний список

Вступ


У системі грошово-кредитних відносин одним з етапів безперервного кругообігу і обігу основних і оборотних коштів підприємств є грошова форма вартості. За гроші підприємства купують засоби виробництва, здійснюють капітальні вкладення, тобто витрати на відтворення знарядь праці; підприємства виробничої сфери купують сировину та інші предмети праці, які з'єднуючись із робочою силою, дають можливість виробляти нові товари. Тільки реалізувавши ці товари і отримавши за них гроші, підприємства мають змогу авансувати їх і продовжити процес виробництва, оскільки в іншому випадку він перерветься. До того ж через розрахунки відбувається визнання у сфері обігу суспільної необхідності вироблених товарів. Ці обставини являють собою матеріальну основу грошового обігу в ринковій економіці - безготівкового і готівкового.

Безготівковий грошовий обіг - частина грошового обігу, в якому рух грошей здійснюється у вигляді перерахуванням сум на рахунки в банках чи зарахування взаємних вимог, тобто безготівкових грошових знаків. Переважна більшість загального грошового обігу - безготівкова, оскільки вона на багато ефективніша і вигідніша, як для суспільства загалом, так і для кожного економічного суб'єкта зокрема. Це дає можливість значно скоротити суспільні витрати обігу, створити сприятливі умови для державного регулювання грошового обігу, поліпшити економічне становище суб'єктів грошового обігу, оскільки прискорюється обіг їхніх грошових коштів, забезпечується тісний зв'язок цих коштів з банками та з грошовим ринком загалом .

Трансформація ринкових відносин потребує створення необхідної інфраструктури. Розвивається фінансово-кредитна система, створюється і функціонує фінансовий ринок. За таких умов багато підприємств поряд з основною діяльністю займається ще й фінансово-інвестиційною: купівлею і продажем цінних паперів, вкладання тимчасово вільних грошових коштів на депозитні рахунки, лізингом; наданням майна в оренду; валютними та іншими операціями з метою отримання додаткових доходів. Доходи від цієї діяльності мають значну питому вагу у вхідних грошових потоках підприємств і є мірою розвитку ринкової інфраструктури грошового ринку. Особливо це є відчутним для сільськогосподарських підприємств, які внаслідок трансформаційних процесів опинилися у складній фінансовій ситуації. Не є виключенням і приватне підприємство агрофірма „Нива" Жовківського району Львівської області.

Вище наведене і обумовило вибір теми курсової роботи:

„Вдосконалення організації безготівкових розрахунків у приватному підприємстві агрофірма „Нива" Жовківського району Львівської області".

Метою роботи є аналіз проведення безготівкових розрахунків, організації зберігання грошових засобів, оперативної роботи та контролю за раціональним їх використанням і на основі цього визначити основні шляхи вдосконалення організації проведення безготівкових розрахунків.

Вихідною інформацією для написання роботи послужили річні звіти господарства, дані бухгалтерського обліку та статистична звітність.

Об'єктом дослідження вибрано приватне підприємство агрофірма „Нива" Жовківського району Львівської області.

Період дослідження охоплює 2007 - 2009 роки.


1. Теоретичні засади організації безготівкових розрахунків

 

1.1 Економічний зміст безготівкових розрахунків та їх роль в проведенні розрахункових операцій


Грошові засоби, що надходять у підприємство, підлягають обов'язковому зберіганню на рахунках в банках, за виключенням залишку готівки в касі і сум виручки, які можуть витрачатися на місці в порядку, встановленому банком.

Безготівкові грошові надходження підприємств відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів, відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення. Формуючи доходи і грошові фонди, створюючи економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції, удосконалення і розширення власного виробництва.

Розрахунки підприємств і організацій між собою, а також з органами фінансово-кредитної системи здійснюються, переважно, без участі грошей у формі готівки, тобто у безготівковому порядку. Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли кошти списуються з рахунка платника і переказуються на рахунок одержувача .

Оптимізація сфери готівкового обігу та підвищення ефективності здійснення готівкових операцій має важливе значення для досягнення фінансової стабілізації національної економіки. У ринковій економіці сфера готівково-грошового обігу є обмеженою. Тому у нинішніх кризових умовах вирішального значення набувають заходи, спрямовані на скорочення готівкового обігу, а також встановлення належного контролю за веденням операцій з готівкою.

Від правильної організації грошових розрахунків у цілому залежить оперативність їх здійснення, а відтак і фінансовий стан суб"єктів господарювання.

Оскільки безготівкові розрахунки мають вирішальне значення у здійснені народногосподарського обороту, необхідний контроль за станом розрахунків, законністю проведення грошових операцій, правильним оформленням розрахункових документів та вчасністю їх проходження.

Організація безготівкових розрахунків повинна відповідати таким вимогам:

1) забезпечувати своєчасність платежу за реалізовані товари і послуги;

2)  створювати умови для взаємного контролю платників і одержувачів коштів за дотриманням розрахункової та договірної дисципліни, а також для банківського контролю;

3)  не допускати позапланового перерозподілу коштів у процесі розрахунків;

4)  сприяти зближенню моментів отримання та оплати товарно- матеріальних цінностей.

У сучасних умовах досить чітко проявились основні проблеми подальшого розвитку системи безготівкових розрахунків у народному господарстві України. Серед них:

А) оптимізація форм і способів безготівкових розрахунків, їх організації; вибір найраціональніших у певних економічних умовах форм розрахунків, які давали б найбільший ефект; проблема оптимізації в широкому розумінні зачіпає всі складові системи безготівкових р о з р а х у н к і в;

Б) інтенсифікація і прискорення розрахунків; чим швидше обертаються платежі, тим більше можливостей для одержання вищих доходів і прибутків; зекономлені в результаті прискорення розрахунків кошти можуть додатково спрямовуватись у сферу виробництва;

В) підвищення самостійності господарських суб'єктів за умови досконалої організації і здійснення безготівкових розрахунків у господарському обороті; грошова відповідальність підприємств за недоодержання коштів після відправлення товарів чи надання послуг вимагає, щоб ці підприємства мали право вільно діяти в сфері без готівкового обігу;

Г) постійний пошук нових механізмів організації безготівкових розрахунків, які б дозволяли на економічний основі подолати кризові явища і процеси в грошовій сфері .

Система безготівкових розрахунків має бути найтіснішим чином пов'язана з реальним товарним оборотом. Тільки за такої умови забезпечуватиметься безперебійний кругообігу коштів господарських суб'єктів і як результат розвиватиметься та якісно вдосконалюватиметься виробництво.

1.2 Види безготівкових розрахунків у сфері грошового обігу


Грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Безготівковим розрахункам, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за використання безготівкових розрахунків досягають значної економії витрат на їх здійснення. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, у них також заінтересована держава - не тільки з погляду економного витрачання коштів, а й погляду вивчення, регулювання і контролю грошового обороту.

Сфери безготівкового і готівкового грошового обігу взаємопов'язані, оскільки постійно відбувається перетворення грошей з безготівкової форми і готівкову, і навпаки. Проте державні структури і НБУ завжди намагаються чітко окреслювати двосферну систему грошового обороту, яка б виключала вільне переливання безготівкових грошей у готівкові. Надмірне перетворення безготівкових грошей у готівку може спровокувати розвиток "тіньової економіки". У розвинутих країнах світу готівка становить незначну-частку грошової маси: 5-7%. В Україні ж питома вага готівки в грошовому обороті у 2007 р. становила 47%.

Безготівкові розрахунки слід розглядати як цілісну систему, яка включає: класифікацію розрахунків; організацію розрахунків; форми відповідних документів; взаємовідносини платників з банками. У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти: розрахунки за товарними і нетоварними операціями. Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконання робіт і надання послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі і обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах. Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів. Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Використовуються відповідні форми безготівкових розрахунків (залежно від форми розрахункового документа), а саме: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями.

Правові форми організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими (закон України "Про банки та банківську діяльність", інструктивними документами (інструкція "про безготівкові грошові розрахунки в господарському обігу України". Національний банк України виступає як методичний центр розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообігу, організації банківського контролю за проведенням розрахунків. За часів переходу до ринкових відносин організація безготівкових розрахунків повинна активно сприяти вирішенню таких завдань:

1. удосконалення комерційного розрахунку па підприємстві;

2. підвищення відповідальності підприємств за своєчасне і в повному обсязі здійснення платежів за всіма зобов'язаннями;

3. зміцнення договірної дисципліни;

4. прискорення обороту оборотних коштів.

Отже, безготівкові розрахунки мають вагоме значення у грошовому обігу країни. Кількість грошей повинна бути достатньою для нормального ходу кругообігу продуктів і доходів. Як надлишок, так і нестача грошових засобів створюють значні проблеми й ускладнення для здійснення грошового обороту.

1.3 Методика наукового дослідження


Важливою проблемою на сьогоднішній день є розробка науково обґрунтованих методів дослідження. Метод науки включає сукупність засобів, способів і прийомів вивчення природних і суспільних явищ. Наукове дослідження - це вивчення з допомогою різних методів і прийомів аналізу і синтезу суті явищ і процесів, тобто суті поставленої проблеми. Сукупність різних методів пізнання: економічних, статистичних, математичних і інших явищ з врахуванням принципів діалектичного матеріалізму і складає зміст методики економічних досліджень .

В економічних науках за останні роки названо до 105 методів дослідження. Основними з них є:

Статистичний метод - використовується при дослідженні масових явищ з метою встановлення кількісного впливу окремих чинників на кінцевий результат виробництва визначення середніх і відносних показників, побудові рядів динаміки тощо.

Монографічний метод - при вивченні окремих явищ характерних для визначеної сукупності дії чинників з метою розкриття закономірностей.

При вивченні економічних явищ і процесів необхідно вивчити не тільки їх сучасний стан, закономірності формування, але й розроблені перспективи рішення про шляхи їх розвитку з метою підвищення ефективності матеріального виробництва. Для цього використовують розрахунково-конструктивний метод, з допомогою якого проводять науково обґрунтовані розрахунки і враховуючи умови матеріального виробництва і закономірності руху вибирають найбільш економічно доцільне і обґрунтовані шляхи розвитку явищ і процесів.

Балансовий метод - використовується при зіставленнях, коли загальна величина показника повинна дорівнювати сумі окремих його частин. Використання балансового методу дає можливість вивчити і забезпечити виконання вимог закону розвитку сільського господарства шляхом збалансування динамічного розвитку всіх його галузей.

При проведенні економічних досліджень необхідно забезпечити не лише єдність кількісного і якісного аналізу але й оптимальне рішення подальшого розвитку процесу, що вивчається. Якісний аналіз передбачає вивчення змісту явищ, а кількісний виявлення його зовнішньої прикмети і кількісного вимірювання. Коли основні положення єдності кількості і якості одержують математичну формулу, тоді наукові положення отримують особливу теоретичну і практичну значимість.

Глибоке і об'єктивне пізнання економічних явищ і процесів вимагає використання і інших наукових методів і прийомів.


2. Організація зберігання грошових засобів та проведення розрахункових операцій у сільськогосподарському підприємстві

 

2.1 Характеристика основних фінансових показників підприємства


Специфіка ведення сільського господарства та його ефективність зумовлена рядом особливостей. До них варто віднести: географічне положення, природно-економічні умови, соціально-демографічні особливості.

Землекористування ПП агрофірми "Нива" Жовківського району Львівської області являє собою масив поділений на частини.

Клімат на території господарства помірний, температурні амплітуди невеликі, атмосферні опади випадають в достатній кількості, гідротермічний коефіцієнт 2,2 - 1,5. Середньорічна кількість опадів становить 639 мм. Найбільша кількість опадів припадає на зимові місяці, але й посуха в літні місяці теж є рідким явищем і тому рослини добре забезпечені вологою на протязі всього вегетаційного періоду. Середньорічна температура повітря за багаторічними даними становить +7,8 градусів. З настанням періоду з середньою добовою температурою понад 5 градусів починаються польові роботи та вегетація більшості рослин і триває 189 діб.

Отже, за умовами, температурою і зволоження, територія досліджуваного господарства характеризується помірним достатньо зволоженим кліматом. Рельєф господарства неоднорідний, із своєрідними крутими схилами. Природні умови господарства є типовими для даної зони.

Для повної комплексної оцінки діяльності господарства в цілому потрібно застосувати систему показників, як вартісних так і натуральних, часткових і загальних. Вона повинна подати інформацію про наявність конкретних виробничих ресурсів (землі, праці, капіталу) та про їх використання. Дуже важливим при цьому є співставлення в динаміці, що дозволить встановити наявні тенденції та в певній мірі судити про перспективи господарства (табл. 2.1.)


Таблиця 2.1

Основні показники діяльності ПП агрофірма „Нива" Жовківського району Львівської області

Показники

2007р

2008р.

2009р.

2009р до 2007р.,%

Загальна земельна площа, га

669

536 І

534

779,8

в т. ч. сільськогосподарські угіддя

667

534

534

80,1

Середньорічна чисельність працівників, чол.

775

660

228

37,3

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.

1007,0

532,7

74,7

7,4

Вартість валової продукції (в порівняльних цінах 2000 р.), тис. грн.

497,1

375,8

310,1

62,4

Вироблено валової продукції, грн.:

на одного працівника

6628

6263

1108

16,7

на і га угідь

745

704

580

77,9

на 1 грн. основних фондів

0,49

0,71

4,2

у8,6 р.

Одержано прибутків, тис. грн. ;

38,2

20,3

29,3

76,7

Рівень рентабельності % ;

21,6

8,3

11,0

-10,6 п.

Страницы: 1, 2, 3



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.