реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Нормування оборотних засобів

Нормування оборотних засобів

Зміст


Вступ

1.     Теоретичні основи вивчення нормування оборотних засобів підприємства

1.1   Сутність, склад і класифікація оборотних засобів

1.2   Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах

1.3   Методи нормування оборотних засобів

2.     Методика нормування оборотних засобів на підприємстві

2.1   Нормування матеріальних запасів

2.2   Нормування запасів грошових активів

3.     Аналіз нормування оборотних засобів на прикладі ЗАТ “Сумський завод “Насосенергомаш”

3.1   Коротка характеристика оборотного капіталу ЗАТ “Сумський завод “Насосенергомаш”

3.2   Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів

3.3   Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві

3.4   Нормування оборотних коштів на створення запасів готової продукції

3.5   Визначення нормативу оборотних коштів на плановий рік

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури


Вступ


Сьогодні, коли економіка України перейшла на ринкові методи функціонування, кожне підприємство саме вирішує яку продукцію випускати, за якими цінами реалізувати.

З цього приводу важливість і актуальність проблеми організації, зокрема, нормування оборотних засобів підприємства, є беззаперечним. Саме оборотні кошти поряд з основними забезпечують діяльність підприємства. Немає оборотних коштів, немає виробництва. Для забезпечення безперебійної роботи виробництва на складах підприємства завжди мають бути виробничі запаси, а саме сировина і матеріали в межах норм, передбачених потребою підприємства.

Важливим етапом обґрунтування стратегії управління обіговими активами підприємства є аналіз сучасного стану та ефективності управління ними.

Метою роботи є аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами (відповідності їх суми розміру встановленого нормативу), що має на меті оцінити спроможність підприємства створювати необхідні для виробництва і реалізації продукції запаси сировини, матеріалів, інші виробничі запаси, перехідні запаси незавершеного виробництва, готової продукції, вкладати певну суму коштів у сферу розрахунків. Наявність у підприємства власних оборотних коштів у межах нормативу — запорука його безперебійної роботи, платоспроможності і своєчасного виконання фінансових зобов'язань.

Виходячи з мети, були поставлені наступні задачі:

-     дати загальну характеристику оборотних засобів підприємства – їх сутність, склад та класифікацію, джерела утворення;

-     розглянути теоретичні основи нормування оборотних засобів – види нормованих оборотних засобів;

-     проаналізувати існуючі методи нормування;

-     на підставі проведеного аналізу зробити висновки про вплив надлишку (браку) оборотних активів на діяльність підприємства.

Інформаційною базою проведення цього дослідження є інформація, наведена у формах бухгалтерської звітності №1 "Баланс", №2 "Звіт про фінансові результати та їх використання". Окрім того використовується оперативна інформація про склад обороту за формами розрахунку, склад дебіторів, обсяги, термін та причини виникнення дебіторської заборгованості, достатність формування товарних запасів, рух грошових коштів тощо.

При написанні роботи були враховані вимоги чинного законодавства, Законів України, Постанов та інших документів Кабінету Міністрів. Це дало змогу поєднати теоретичний матеріал роботи з можливостями практичного дослідження.


1. Теоретичні основи вивчення нормування оборотних засобів підприємства

1.1 Сутність, склад і класифікація оборотних засобів

Оборотними називаються засоби виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою речову форму.

Оборотні засоби підприємств становлять сукупність оборотних фондів і фондів обігу, виражених у вартісній формі. Інакше кажучи, вартість оборотних засобів набуває форми оборотних фондів і фондів обігу.

Оборотні фонди - це частина засобів виробництва, що беруть участь в одному виробничому циклі та переносять свою вартість на вартість готової продукції одразу і повністю, змінюючи при цьому свою натуральну форму (тобто це матеріали, конструкції, деталі тощо).

Оборотні фонди є матеріальними ресурсами підприємства. Одна їх частина входить до продукції й утворює, таким чином, її матеріальний склад, а друга допомагає виконувати виробничий процес.

Фонди обігу — це частина засобів виробництва, яка не бере участі у виробничих циклах, але авансується підприємством на створення засобів оборотних фондів: матеріалів, сировини, деталей, палива та ін. У цьому полягає основна схожість й відмінність між оборотними фондами та фондами обігу.

Таким чином, оборотні фонди виражаються в обслуговуванні сфери виробництва, а фонди обігу — в обслуговуванні сфери обігу.

Для наочності необхідно докладніше розглянути, з чого утворюються фонди обігу та оборотні фонди.

Оборотні фонди містять такі елементи:

1.          Виробничі запаси, що необхідні для забезпечення процесу виробництва основними запасами сировини та матеріалів.

До виробничих запасів належать:

1.1.  Основні матеріали, сировина, конструкції та деталі, що безпосередньо беруть участь у виробництві і з яких виготовляється продукція;

1.2.  Допоміжні матеріали, конструкції, деталі, що на відміну від основних безпосередньо не пов'язані з виготовленням продукції, але необхідні для виробничого процесу. До них належать мастильні матеріали, приводні паси, паливо, запасні частини до устаткування, обтиральні матеріали та ін.;

1.3.  Малоцінні інвентар та інструменти й такі, що швидко зношуються. За характером практичного застосування вони поділяються на малоцінний інвентар та інструмент і на господарський та конторський інвентар. Усі ці засоби праці об'єднуються в одну групу, незважаючи на різноманітність призначення, оскільки їх вартість невелика (приблизно до п'ятнадцяти неоподаткованих мінімумів громадян) і вони мають відносно нетривалий термін використання (до одного року). До цієї групи належать також спецодяг, спецвзуття та інші захисні пристосування незалежно від строку їх служби та вартості.

2.          Незавершене виробництво. Незавершене виробництво наявне лише на підприємствах з тривалістю виробничого циклу понад один день. У вартісному вираженні незавершене виробництво містить витрати на придбання матеріалів, запасних частин, конструкцій, сировини, заробітну плату та інші кошти, необхідні для виконання процесу виробництва.

3.          Витрати майбутніх періодів. До витрат майбутніх періодів належать витрати на виконання науково-дослідних та раціоналізаторських робіт, освоєння нової техніки, орендну плату та інші, що проводяться в поточному році, але на собівартість продукції зараховуватимуться в наступному періоді.

4.          Залишки готової продукції на складах. До цих оборотних фондів належить продукція, що є на складах підприємства на кінець розрахункового періоду, але не оплачена замовником, тобто ще не продана.

Співвідношення між окремими групами оборотних виробничих фондів виражене у відсотках, становить структуру оборотних фондів підприємства. Основна питома вага в цій структурі належить виробничим запасам основних матеріалів, конструкцій та деталей. Але слід зауважити, що структура оборотних фондів залежить передусім від специфіки виробництва.

Наприклад, у будівництві приблизно 50-60% припадає на незавершене виробництво, а 25% — на основні виробничі запаси; на транспорті та в інших сферах інфраструктури незавершене виробництво майже зовсім відсутнє (крім перевезень на великі відстані), а основних виробничих запасів та залишків готової продукції немає взагалі. Але приблизно 70% припадає на допоміжні виробничі запаси.

Для нормальної виробничо-господарської діяльності підприємства, виконання постачально-збутових операцій, розрахунків з працівниками а також інших виробничих та господарчих потреб неабияк роль відіграють фінансові ресурси, що перебувають в обігу. Такі ресурси і утворюють фонди обігу, до яких належать:

1)         товарно-матеріальні цінності;

2)         кошти на розрахунковому рахунку підприємства в банку;

3)         кошти, наявні в касі;

4)         кошти в розрахунках із замовниками (дебіторські заборгованості;

5)         відвантажені товари та надані послуги.

Іншими словами, фонди обігу — це всі засоби, що в грошовій або речовій формі перебувають на підприємстві і юридичне, в будь-який момент, можуть стати вільними коштами підприємства.

Склад оборотних засобів підприємства подано на рис. 1.1.



ОБОРОТНІ ЗАСОБИ ПІДПРИЄМСТВА


Оборотні виробничі фонди


Фонди обігу



у виробничих запасах


в експлуатації


у процесі виробництва


кошти в розрахунках


грошові ресурси





·       паливо;

·       мастильні матеріали;

·       запасні частини;

·       агрегати;

·       інвентар малоцінний і швидко зношуваний;

·       спецодяг


·       інвентар малоцінний і швидко зношуваний;

·       спецодяг


·       незавершене виробництво;

·       витрати майбутніх періодів


·       розрахункові документи в банках на інкасо;

·       інші кошти в розрахунках


·       засоби на рахунках у банках;

·       засоби в касі;

·       запаси товарної продукції на складах;

·       інші засоби

Рис. 1.1. Склад оборотних засобів підприємства


Усі оборотні засоби підприємства класифікуються за трьома основними принципами:

1)         за місцем та роллю в процесі виробництва;

2)         за джерелами утворення;

3)         за способами планування або нормування.

За місцем та роллю в процесі виробництва оборотні засоби поділяються на оборотні фонди та фонди обігу, про які йшлося раніше.

За джерелами утворення оборотні засоби підприємства поділяються на власні та позичені. Власними є засоби, що були виділені підприємству при його створенні для забезпечення нормального функціонування. До власних оборотних засобів належать всі оборотні фонди підприємства, а також частина фондів обігу: уставний фонд, прибуток, амортизаційний фонд та ін. Позичені представлені тільки фондом обігу - це різноманітні кредити, позики від інших організацій та установ.

По джерелах утворення оборотні засоби підприємств поділяються на:

-                   власні і прирівняні до них;

-                   позикові;

-                   притягнуті.

Власні оборотні засоби утворяться за рахунок статутного фонду і прибутку підприємства шляхом нормування.

Джерелом оборотних засобів, прирівняних до власних, є стійка кредиторська заборгованість підприємства, наприклад, заборгованість по заробітній платі, страховим платежам і іншим стійким пасивам.


1.2 Необхідність і способи визначення потреби в оборотних коштах


Господарсько-підприємницька діяльність неможлива без оборотних коштів. Ця потреба є одним з об'єктів фінансового планування і відображення в обліку та звітності. Розмір оборотного капіталу, який утворює кожну складову поточних активів, має відповідати потребам і можливостям підприємства зі створення й реалізації продукції.

Крім того, виникає необхідність у плануванні фінансових ресурсів для допоміжних і підсобних, житлово-комунальних господарств, соціально-побутових та інших закладів непромислового характеру.

Планування оборотних коштів здійснюється відповідно до кошторисів витрат на виробництво і невиробничі потреби та бізнес-плану, який охоплює й пов'язує виробничі й фінансові показники, створюючи саме цим умови для успішної комерційної діяльності та розвитку підприємництва.

Визначення потреби в оборотних коштах здійснюється через їх нормування. Нормування оборотних коштів передбачає врахування багатьох факторів, які впливають на господарську діяльність підприємств. На підприємствах виробничої сфери до них належать:

-     умови постачання підприємств товарно-матеріальними цінностями: кількість постачальників, строки поставки, розмір транзитних

-     партій, кількість найменувань матеріальних цінностей, форми розрахунків за матеріальні цінності;

-     організація процесу виробництва: тривалість виробничою циклу, характер розподілу витрат протягом виробничого циклу, номенклатура випущеної продукції;

-     умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, призначення продукції, умови її транспортування, форми розрахунків за відвантажену продукцію.

За відповідності складу, структури й наявності оборотних коштів запланованому обсягу виробництва та реалізації підприємство в змозі отримувати прибуток з мінімальними витратами.

У разі заниження розміру оборотних коштів можливі перебої в постачанні й виробничому процесі, зменшення обсягу виробництва та прибутку, виникнення прострочених платежів і заборгованості, інші негативні явища в господарській діяльності.

Надлишок оборотних коштів призводить до нагромадження надмірних запасів сировини, матеріалів; послаблення режиму економії; створення умов для використання оборотних коштів не за призначенням.

Значення нормування оборотних коштів полягає в:

По-перше, правильне визначення нормативу оборотних коштів забезпечує безперервність і безперебійність процесу виробництва.

По-друге, нормування оборотних коштів дає змогу ефективно використовувати оборотні кошти на кожному підприємстві.

По-третє, від правильно встановленого нормативу оборотних коштів залежить виконання плану виробництва, реалізації продукції, прибутку та рівня рентабельності.

По-четверте, обґрунтовані нормативи оборотних коштів сприяють зміцненню режиму економії, мінімізації ризику підприємницької діяльності.

Визначення планової потреби в оборотних коштах передбачає розробку норм відносно тривалої дії і нормативів на конкретний період — рік (як правило), півріччя, квартал.

Страницы: 1, 2, 3



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.