реферат, рефераты скачать Информационно-образоательный портал
Рефераты, курсовые, дипломы, научные работы,
реферат, рефераты скачать
реферат, рефераты скачать
МЕНЮ|
реферат, рефераты скачать
поиск
Проект лінії роздавання кормів на відгодівельній фермі ВРХ

Проект лінії роздавання кормів на відгодівельній фермі ВРХ

ВСТУП


Перехід до ринкових умов господарювання в сільськогосподарському виробництві взагалі, в тому числі й у такій галузі, як тваринництво, вимагає не тільки збільшення обсягу, а й зниження собівартості виробленої продукції, при якості, яка могла б відповідати загальнодержавним та світовим стандартам. Основними умовами забезпечення розвитку галузі, поряд із зміцненням кормової бази є виконання технологічних процесів із використанням сучасних високопродуктивних, надійних та легкообслуговуємих засобів механізації та автоматизації.

       В Україні сільськогосподарська техніка створюється на основі рекомендацій, включених до системи машин, що розробляється на певний період часу зусиллями науково-дослідних та проектно-технологічних інститутів, конструкторських бюро, а також машинобудівельних відомств, з урахуванням запитів виробництва. При розробці системи машин передбачається забезпечення основних напрямів науково-технічного прогресу: дотримання технологічних вимог, істотне підвищення продуктивності праці, впровадження поточних методів виконання механізованих процесів, суміщення кількох операцій в одному агрегаті, універсалізація машин і обладнання, розробка засобів механізації на базі принципово нових технічних рішень.

       Загальновідомо, що комплексну механізацію вигідно впроваджувати лише на великих спеціалізованих підприємствах (комплексах ), а в Україні в зв’язку з аграрною реформою утворилась велика кількість середніх та малих підприємств-яких більшість. Тому існуюча система машин не завжди задовольняє потреби новостворених с/г формувань, які займаються тваринництвом . Ця проблема стосується практично всіх технологічних ліній, на фермах з різною спеціалізацією та виробничим напрямком, не обходить вона і лінію роздавання кормів на відгодівельних фермах великої рогатої худоби.

       Відомо, що якість годівлі тварин залежить від засобів механізації роздавання кормів та вірно підібраної технології. На цей процес припадає 25-35% всіх трудовитрат при виробництві м’яса.

       Виходячи із сказаного, питання підбору ефективних існуючих, чи розробка нових засобів механізації роздавання кормів для відгодівельних ферм ВРХ, на даний момент часу є значно актуальним.  




1. ПРОЕКТУВАННЯ ФЕРМИ

1.1. Розрахунок структури стада


Вибір структури стада виконуємо згідно напрямку спеціалізації ферми, дотримуючись рекомендацій ОНТП 1-89. За завданням наша ферма має чисто відгодівельний напрямок спеціалізації із валовим виробництвом м’яса 500 т на рік.

Так як ферма має достатньо значні розміри приймаємо незамкнутий цикл виробництва, за яким телят у 6-ти місячному віці закуповуємо на спеціалізованих репродукторах (вагою 180 кг) і відгодовуємо до 18-ти місячного віку із здаточною вагою 500 кг.

Виходячи з цього, за рекомендаціями [13] структура стада буде представлена молодняком на дорощуванні від 6 до 14 місяців та відгодівельним молодняком від 14 до 18 місяців табл. 1.1

Таблиця 1.1.

Структура стада та поголів’я тварин по віковим групам

Вікові групи

Структура стада, %

Річне поголів’я, гол.

Кількість скотомісць 

Молодняк на дорощуванні 6-14 міс.

Відгодівельне поголів’я 14-18 міс.


70


30

3646


1562

2431


521

Розмір ферми за яким ми будемо проводити подальші розрахунки визначається кількістю скотомісць для прийнятих вікових груп.

Річне поголів’я тварин розраховуємо за формулою



Розрахунок за іншими віковими групами проводимо згідно прийнятої структури, дані заносимо в табл. 1.1.

Кількість скотомісць для відгодівельного молодняку складе


де 4 міс. – термін утримання даної вікової групи.

Для молодняку на дорощуванні розрахунок проводимо аналогічно, дані заносимо до табл. 1.1.


1.2. Визначення кількості ферм


Визначення кількості ферм для відгодівельних ферм ВРХ проводимо з формулою 

                                                                                                   (1.1)


де nопт – оптимальний розмір ферми, скотомісць.

Для відгодівельних ферм ВРХ із незамкнутим циклом виробництва nопт = 1200, 3000, 6000 скотомісць.

Виходячи з наших розмірів ферми все поголів’я утримуємо на одній фермі.


1.3. Визначення виду та кількості приміщень, будівель та  споруд на фермі


1.3.1. Визначення типу і кількості основних приміщень


Для визначення типу приміщень для утримання відгодівельного  поголів’я необхідно прийняти технологію утримання тварин.

На фермах ВРХ відгодівельного напрямку спеціалізації застосовують стійлову, стійлово-пасовищну, та пасовищну систему утримання тварин, вибір якої залежить в першу чергу від природнокліматичних умов зони розміщення ферми та наявності пасовищ. В основі даних систем використовують прив’язний, безприв’язний та боксовий способи утримання.

При цьому, найкраща інтенсивність відгодівлі в нашій зоні досягається при застосуванні стійлового безприв’язного утримання в закритих приміщеннях, відгодівельних майданчиках, та при комбінації даних варіантів.

Виходячи із сказаного приймаємо безприв’язну боксову систему утримання поголів’я в закритих приміщеннях.

За рекомендаціями [13] приймаємо для утримання поголів’я приміщення для відгодівельного молодняку за ТП 801-120, яке передбачає безприв’язний спосіб утримання в боксах, проектною місткістю 334 голови, розмірами 90*18 м. Тоді необхідна кількість приміщень для відгодівельного молодняку в віці від 14 до 18 міс. складе

  

Приймаємо Nвм = 2

Для групи дорощування 6-14 міс. приймаємо той же тип приміщень. Необхідна кількість приміщень 8.


1.3.2. Визначення типу та кількості сховищ для кормів


Тип та кількість сховищ для кормів визначаємо за потребою в останніх. Тип сховищ приймаємо виходячи із прийнятого типу годівлі тварин. За ОНТП 1-89 найкращим варіантом для нашої зони є силосний тип годування.

Річна потреба в кормах за ОНТП 1-89 представлена в табл. 1.2

Таблиця 1.2.

Річна потреба в кормах

Вид корму

Для молодняку 6-14 міс., (за період на одну тварину), т

Для молодняку 14-18 міс. (за період на одну тварину), т

Всього кормів, т


1. Комбікорм

2. Силос

3. Сіно

0,49

3,63

0,72

0,35

2,75

0,62

1373,6

10257,3

2073,4

Відповідно нам необхідно визначити потребу в сховищах для силосу, комбікорму та сіна.

Силос традиційно зберігають в силосних траншеях та ямах. Приймаємо перший варіант, як найбільш ефективніший. Тип траншей наземний із залізобетонними стінками та днищем.

Приймаючи до уваги загальну кількість силосу Gc = 10527,3 т, приймаємо силосні траншеї по ТП 811-36, місткістю 3000 т, розмірами 18*62 м. Необхідна кількість траншей складе 4 штуки.

Зберігання сіна проводимо в сараях. За ТП 811-36 приймаємо сарай для сіна місткістю 1000 т і розмірами 18*54 м. Кількість сараїв – 2 (залишок 73,4 тони зберігаємо під навісом прибудованим біля основного сховища).

Для комбікорму рекомендується використовувати капітальні сховища – склади. Розрізняють постійні та проміжні сховища. В перших зберігають великі запаси кормів, в других – незначний запас.

Враховуючи втрату поживної цінності деяких із компонентів комбікорму під час довгострокового зберігання, приймаємо проміжний тип складів із зберіганням в них 30-ти денного запасу.

Тоді необхідна місткість сховища складе



Приймаємо склад для комбікорму місткістю 150 т по ТП 813-165, розмірами 12*27 м.



1.3.3. Розрахунок потреби в гноєсховищах


Підстилковий гній має вологість, яка дозволяє обеззаражувати його біотермічним способом. В такому випадку його складують в сховищах на протязі 100-150 днів.

В нашому випадку приймаємо гноєсховище наземного типу з бетонними стінками та днищем.

Кількість гною, яка підлягає зберіганню визначається з виразу


                                                                                                         (1.2)

                                            

де nкз – кількість тварин і-ої вікової групи на фермі (табл. 1.1), гол.;

m = 100 днів – час зберігання гною в сховищі;

qк – добовий вихід екскрементів від тварини і-ої вікової групи, кг/добу.


                                                                                                 (1.3)

де Т – добовий вихід твердих екскрементів від однієї тварини, кг;

для молодняку на дорощуванні Т = 25 кг [13], для відгодівельної групи Т = 35 кг.

Р – добовий вихід сечі від однієї тварини, кг;

для молодняку на дорощуванні Р =10 кг, для відгодівельної групи Р = 15 кг  [13].

П = 3; 5 кг/добу – відповідно добові витрати  підстилки на одну тварину відповідної вікової групи.

Тоді


По (1.2) маємо


            

Приймаємо 2 гноєсховища по ТП 815-416 місткістю 8000 т, розмірами 21*270 м  [13]. Гноєсховища розміщуємо поза межами ферми.


1.3.5. Потреба в спорудах водопостачання


Нашою задачею є вибір типу та розрахунок кількості водонапірних споруд.

Воду беремо з міжпластових водонапірних горизонтів, глибиною залягання 40 метрів.

Середньодобова витрата води на фермі складе


                                                                                (1.4)


де qмд, qк  – норма добового споживання води молодняком на дорощуванні та відгодівельною групою відповідно, дм3;

За [13] qмд  = 50 дм3/гол., qк= 70 дм3/ гол.

Тоді



Максимальна добова витрата води


де Кд =1,3 – коефіцієнт добової нерівномірності споживання води [3].

Максимальна годинна витрата води



де Кг =2,5 – коефіцієнт годинної нерівномірності споживання води [3].

Секундна витрата води



Загальну місткість резервуару водонапірної башти визначаємо з виразу


                                                                                         (1.5)


де Vp – напірно-регулюючий об’єм резервуару, м3;


 

Vав – запас води на випадок аварійного відключення насосної станції, м3;


Vп – протипожежний запас води, м3;


де Qпож = 10 дм3/с – витрата води на гасіння пожежі [3];

Т = 2 год. – нормований час гасіння пожежі [3].

Виходячи з того, що протипожежний запас не завжди використовується і буде займати основну частину резервуару водонапірної башти, приймаємо для його зберігання басейн з гідроізольованими стінками, який обладнуємо насосами.

Тоді необхідний об’єм водонапірної башти  складе



Приймаємо в якості водонапірної споруди  водонапірну башту: БР-25 з місткістю резервуару 25 м3 .


1.4. Механізація основних виробничих процесів


Підбір засобів механізації виконуємо виходячи із рекомендацій [3, 9, 13] та прийнятих раніше рішень. Дані про вибране обладнання заносимо до табл. 1.3

Таблиця 1.3

Комплект обладнання для механізації виробничих процесів на

запроектованій фермі

Виробничий процес

Машина або обладнання

Кількість

1

2

3

Напування тварин

Автонапувалка групова АГК-4Б

Башта Рожновського БР-25У

Насос заглибний типу АПВ

30

1

1

Навантаження силосу з траншей

Навантаження сіна

Навантажувач стебельних кормів ПСК-5А

Фуражир начіпний ФН-1,4

1


1

Роздавання кормів

Кормороздавач КТУ-10А з пристроєм для роздачі концкормів

2

Видалення гною з тваринницьких приміщень

Навантаження гною в причепи

Транспортування гною в

сховище

Установка скреперна УС-Ф-170


Навантажувач ПЭ-1,0



Причеп-самоскид 2ПТС-4М

20


1



2


1.5. Генплан ферми


Попередньо площу земельної ділянки розраховуємо виходячи з норм земельної площі на одну голову. За ОНТП 1-89 на одну голову відгодівельного стада відводиться fк= 80-190 м2. Приймаємо fк= 80 м2  тоді площа земельної ділянки під ферму складе



Під будівництво ферми вибираємо ділянку на землі низької якості, тобто малопридатній для вирощування рослинницьких культур, але неподалік розміщуються землі придатні для створення кормової бази. Рельєф території відносно рівнинний з невеликим, в середньому біля 3-50 нахилом в сторону від населеного пункту, який знаходиться на відстані 700 м вище по рельєфу. Пануючі вітри проходять від населеного пункту. Неподалік на відстані біля 200 м проходить транзитна дорога та лінія електропередач.

Ґрунти ділянки мають міцність достатню для будівництва об’єктів. Ґрунтові води залягають на глибині 15 м, а перший водоносний горизонт на глибині 40 м.

Навкруги ферми передбачена санітарна зона шириною 500 м.

           Земельну ділянку розподіляємо на функціональні зони: виробничу, зберігання і підготовки кормів, зберігання гною та адміністративно-господарчу.

В виробничій зоні розташовуємо приміщення для утримання тварин. Розміщення даних об’єктів виконуємо згідно прийнятої технології виробництва, з урахуванням напрямку руху тварин, людей та вантажів.

В зоні зберігання кормів розташовуємо сховища кормів, з підвітряного боку по відношенню до тваринницьких приміщень, скирти для підстилки виносимо за межі ферми.

Гноєсховища розташовуємо за межами ферми нижче по рельєфу від решти об’єктів, при цьому відстань до найближчих об’єктів, згідно санітарних норм більше 50 метрів.

В адміністративно-господарській зоні розташовуємо адміністративне приміщення, блок побутових приміщень, медпункт, пожежний пункт, їдальню. Водонапірні башти розташовуємо в найвищій точці на території ферми.

Для покращення санітарних та протипожежних умов територію ферми огороджуємо та обсаджуємо по периметру деревами, з шириною смуги 5 метрів. Заїзди та підходи на територію ферми обладнуємо санітарно-пропускними пунктами, які мають дезбар’єри.

На території ферми всі об’єкти з’єднуємо дорогами з твердим покриттям. Ветеринарну зону, окремі будівлі, які потребують ізоляцію від загальної території, а також вздовж доріг передбачаємо зелені насадження з дерев та кущів залежно від призначення об’єктів. Решту вільної території засаджуємо травою.


1.6. Організація праці на фермі


Працю на фермі приймаємо однозмінну з дворазовою годівлею. Виконання всіх операцій ведеться згідно розпорядку дня (табл. 1.4.). Штат ферми розраховуємо згідно нормативного навантаження на працівників, використовуючи рекомендації  ОНТП –1-89.

Таблиця 1.4

Розпорядок дня на фермі

Назва робіт

Початок роботи, год-хв

Кінець

роботи, год-хв

1. Приймання корів від нічного чергового

2. Роздача кормів і годування молодняку

3. Прибирання гною, очистка годівниць, напувалок

4. Перерва

5. Огляд поголів’я та проведення зооветзаходів

6. Технічне обслуговування обладнання

7. Прибирання гною, очистка годівниць, напувалок

8. Роздавання кормів та годування молодняку

12. Передача поголів’я нічним черговим

600

630

830

 

1000

1200


1300

1400


1530

1730


630

830

1000

 

1200

1300


1400

1530


1730

1800



Таблиця 1.5

Штат ферми

Професії, посада

Кількість штатних

одиниць

1

2

1. Завідуючий фермою

2. Зоотехнік

3. Інженер з механізації

4. Ветлікар

5. Ветсанітар

6. Оператори по догляду за тваринами

7. Механізатори

8. Нічні чергові

9. Підмінні працівники

1

1

1

1

3

5

3

1

2

Всього

20


Страницы: 1, 2



© 2003-2013
Рефераты бесплатно, рефераты литература, курсовые работы, реферат, доклады, рефераты медицина, рефераты на тему, сочинения, реферат бесплатно, рефераты авиация, курсовые, рефераты биология, большая бибилиотека рефератов, дипломы, научные работы, рефераты право, рефераты, рефераты скачать, рефераты психология, рефераты математика, рефераты кулинария, рефераты логистика, рефераты анатомия, рефераты маркетинг, рефераты релиния, рефераты социология, рефераты менеджемент.